Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бесаг, -га, м. Чаще во мн. ч. бесаги. 1) Мѣшокъ. То бесаги мельникові стояли з пшеницев. Гол. ІІІ. 225. 2) = сакви, дорожный двойной мѣшокъ. Kolb. І. 69. КС. 1891. VI. 380. Шух. І. 77. Парубки кладуть калачі в бесаги. Федьк. 3) Писанка съ изображеніемъ бесагів. КС. 1881. VI. 380.
Більшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать.
Да́ронько, -ка, м. Ум. отъ дар.
Зага́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать: «гай! гай!».
Запла́ва, -ви, ж. 1) Поемный лугъ. Харьк. у. 2) Плавающіе на рѣкѣ въ половодье дрова, камышъ, щепки и пр. Мнж. 180.
Нака́пування, -ня, с. Въ рисункѣ раскрашенныхъ мисок: одиночныя круглыя точки. Вас. 184.
Поцюкати, -каю, -єш, гл. Слегка порубить топоромъ, саблей. Козак лежить і поцюканий, і порубаний. ХС. II. 196.
Придрукувати, -ку́ю, -єш, гл. Припечатать, сдѣлать печатное прибавленіе.
Присмоктати Cм. присмоктувати.
Родичатися, -ча́юся, -єшся, гл. = родатися. 1) Багатирі з бідними не дуже родичаються. Харьк. 2) Посажав укупі свекруху з невісткою та каже: родичайтесь. Зміев. у. Родичатися він не дуже любить. Конст. у.