Бавитися, -влюся, -вишся, гл. 1. Забавляться, играть, развлекаться. Що-дня, що-вечора з нею бавились. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті... — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком. 2) Мѣшкать, медлить, тратить время. Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався. Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг! Іди ж хутчій, не бався. Не бавмося, та ходімо швидче додому.
Байдара 2, -ри, ж. Родъ судна. Посунули по синій хвилі, поміж кугою в Сир-Дар'ю байдару та баркас чималий.
Баруля, -лі, ж. Берлога. Вовк старий в барулі здох.
Лаштування, -ня, с.
1) Приготовленіе, снаряженіе.
2) = лаштунки 1.
Ми́лость, -ти, ж. 1) Милость, милосердіе. Що день хвалили Бога за Його милость. милость на кого кла́сти. Миловать кого, прощать кому изъ сожалѣнія. Це ще я милость на його кладу, що не позиваю, а то було б йому. 2) Любовь. О Боже мій несконченний! що ся тепер стало! Як то віра, так то віра, а милости мало. Як бись знала, що то милость може, казала б сь: оженися. 3) ваша милость. Ваша милость (титулъ). Просимо вашої милости і на обід. 4) милость божа. Раст. Myosotis palustris.
Наси́льно, нар. Насильно. Насильно колодязь копать — води не пить.
Перекудовчити, -чу, -чиш, гл. = перекудлити.
Підкладання, -ня, с. Подкладываніе.
Суховень, -вня, м. День безъ росы.
Ушивати, -ваю, -єш, сов. в. ушити, ушию, -єш, гл.
1) Сшивать, сшить. Вже віночок (молодій) ушили. Най тобі мачуха сорочку вшиє.
2) Покрывать, покрыть соломой (крышу). А в мене хата сніпками вшита. (Хату) околотом вшиває.
3) Обшивать, обшить лубомъ кузовъ повозки. Не вшитий віз.