Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бральниця, -ці, ж. = браля. Желех.
Висвищака, -ки, ж. Шуточное названіе кнута (въ народномъ анекдотѣ). О. 1861. IX. 191.
Деревля́ний, -а, -е. = Дерев'яний.
Инако нар. = инак. Не можна инако. МВ. ІІ. 103.
Ми́ґа, -ґи, ж. Пантомима. Він йому нічого не казав, а так на миґах, шо вони нічого й не думали, а той все знав.
На́рти, -тів, м. мн. Костяные коньки изъ реберъ животныхъ. Св. Л. 40.
Підкладка, -ки, ж. 1) Предметъ, служащій для подкладыванія подъ что нибудь. Од хвіртки до ґанку й до комори лежали по землі стежкою, збиті докупи, дві дошки на підкладках з колодочок. Левиц. Пов. 20. 2) Подкладка (одежды). 3) Подошва башмака. Вх. Зн. 49.
Понахапувати, -пую, -єш, гл. Нахватать (во множествѣ).
Сапильно, -на, с. Ручка у сапи. Черк. у.
Старник, -ка, м. соб. 1) Птицы или животина старшаго возраста. Лубен., Екатер. у.у. 2) Прошлогодняя трава, оставшаяся нескошенной. Херс. г. 3) Старое живое дерево. Екатер. у. (Залюб.). 4) = стариця 3б. Вас. 154 5) Старыя вещи, старый хламъ. Новом. у. (Залюб.).