Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викарбувати, -бую, -єш, гл. Сдѣлать нарѣзки на деревѣ.
Вислухач, -ча, м. Слушатель. Будь добрим вислухачем, будеш добрим повідачем. Ном. № 12871.
Витопити, -плю, -пиш, гл. 1) Вытопить (печь). Витопила в печі. Рудч. Ск. II. 2. 2) Вытопить (жиръ, сало). 3) Выплавлять, выплавить (металлъ). 4) Перетопить всѣхъ. По синьому морю хвиля грає, козацький корабличок розбиває.... Сорок тисяч війська витопляє. АД. І. 269.
Домога́ння, -ня, с. Требованіе, домогательство, притязаніе на что.
Захоробрытыся, -рюся, -рышся, гл. Расхрабриться.
Ми́цька, -ки, ж. 1) Шерсть молодыхъ ягнятъ. Шух. І. 152. 2) Кусокъ дерна. Вх. Зн. 36. 3) Киска. Желех. 4) Чайка. Вх. Зн. 36.
На́глість, -ости, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность. Желех.
Поприсилювати, -люю, -єш, гл. Привязать (во множествѣ).
Самиця, -ці, ж. Самка. Ум. самичка.
Хвайда, -ди, ж. 1) Плеть. КС. 1884. І. 29. Ой стоїть пан з нагайкою, отаман з файдою. Чуб. V. 1065. Били її хвайдами: «не йди, бідо, за нами»! Чуб. V. 1164. 2) Польза, прибыль. Хвайда з його громаді є, нема що. Камен. у.