Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Комірник, -ка, м. 1) Жилець, постоялець. Уман. V. Вх. Зн. 27. 2) Сборщикъ пошлинъ на таможнѣ. Ум. комірниче́нько. Там на долині стоїть дві ялині: там наша пані ягідки рвала, комірниченька ісподобала. Н. п.
Межи́ Cм. меж.
Набаляндра́ситися, -шуся, -сишся, гл. Наговориться вдоволь о пустякахъ.
Насталити Cм. насталювати.
Роспирскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. роспи́рскатися, -каюся, -єшся, гл. Разскакиваться, разскочиться въ разныя стороны, разбрасываться, разбросаться. Зерно не роспирскувалося, а падало в дучай. МУЕ. ІІІ. 54.
Сонях, -ха, м. = соняшник. соняхи. Сѣмячки подсолнечника.
Угрівок, -вку, м. Мѣсто, гдѣ солнце грѣетъ. Угор.
Усічи, -чу, -чеш, гл. = усікти. Шейк.
Хряснути, -ну, -неш, гл. 1) Треснуть, треснуть разламываясь. Вісь хряснула. 2) Сильно треснуть (о звукѣ); рѣзко ударить (о громѣ). Коли тут як ударить грім, як хрясне! Г. Барв. 220.
Червонити, -ню́, -ни́ш, гл. Окрашивать въ красный цвѣтъ. Сонце хвилю червонить. Шевч. 62.