Бе, меж. 1) Дѣтск. Выражаетъ гадливость. Не руш того, бо то бе! Какъ существительное: все нехорошее. 2) Подражаніе крику овцы. 3) ні бе, ні ме. Ничего не понимаетъ. Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме.
Бортяник, -ка, м. = бортник.
Веснувати, -ную, -єш, гл. Дѣлать весеннія работы; проводить весну. Дай, Боже, веснувати!
Відмолювати, -люю, -єш, сов. в. відмолити, -лю, -диш, гл. Отмаливать, отмолить. Щоб відмолювали тяжкії мої гріхи. Буду просить Бога.... може ще і одмолю його (сина).
Ґре́ци нар. = Ґрече. Так собі ґреци розмовляли.
Завізне́нько нар. Ум. отъ заві́зно.
Занедба́ння, -ня, с. 1) Пренебрежете, оставленіе безъ вниманія, нерадѣніе. Защеміло серденько в моєї Лесі од того занедбання. Рідна мова, мова великих предків, пійшла в неї у занедбання. 2) — себе́ само́го. Самоотверженіе. Дух повен жертви, повен занедбання себе самого для добра людського.
Пугом нар. Грозно, сердито. Вони у волості кричали пугом на мене, щоб признавався, хто вкрав, то я і сказав, що я.
Смородь, -ді, ж. = сморід. Употр. также какъ брань. Смородь така, — ще й несеться.
Чепкий, -а, -е. 1) Ловкій, аккуратный.
2) Цѣпкій. Чепкий як рябець. Ум. чепке́нький. Вона в нас чепкенька дівчина.