Відличка, -ки, ж. Знакъ, которымъ отмѣчаютъ, отмѣтка. Дружки, як молодому пришивають квітку, (співають): Ой дай, мати, голку, ще й ниточку шовку, — пришити квітку, ік зятеві одличку.
Гарнець, -нця, м.
1) = гарець. Наварила гарнець бобу.
2) Мѣра жидкости. Взяли собі гарнець меду, та й на дощі сіли.
Знемиліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться непріятнымъ.
Лі́рників, -кова, -ве Принадлежащій лірник'у.
Людої́дський, -а, -е. Принадлежащій людоѣду, ему свойственный.
Підказування, -ня, с. Подсказываніе.
Помеж нар. = поміж.
Рюмок, мка́, м. Въ выраж. удрати рюмка — заплакать, заревѣть. Чи не вдере Микола рюмка?
Хвальшивий, -а, -е. 1) Фальшивый, поддѣльный, ложный. Осей перстінь, що фальшивим способом вгроблений.
2) Неискренній, лицемѣрный.
Черезсіделень, -льня, м. Черезсѣдельникъ.