Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилупок, -пка, м. Дитя (бранное слово). Се ж твої вилупки.
Воскобійниця, -ці, ж. Воскобойня. Котл. Ен. V. 65.
Дудуватий, -а, -е. Ймѣющій толстый стебель. Дудувате жито.
Забри́нькати, -каю, -єш, гл. Забреньчать. Вх. Уг. 238.
Засука́ти, -ся. Cм. засукувати, -ся.
Збілі́лий, -а, -е. Побѣлѣвшій. А вона й не скричала, тілько зітхнула тихо й скотилася з лавки, як сиділа, з тими шитками у ручках збілілих. МВ. (О. 1862. І. 89). Обличчя збіліле. МВ. (О. 1862. І. 88).
Иршини, -шин, мн. = хрестини. Желех.
Стукати, -каю, -єш, гл. Стучать. У двері стукав, добувався. Котл. Ен. ІІІ. 11.
Уночі нар. Ночью. Вдень тріщить, а вночі плющить. Посл. І вночі, і вдень — завше йому ніч. Ном. № 11746.
Чівка, -ки, ж. 1) Хохолъ, волосы спереди головы. Вх. Зн. 80 Бере го за чівку. Фр. Пр. 117. 2) мн. чівки́. То-же, что и волоття у кукурузы. Шух. І. 100. Ум. чівочка. А чорнії мої очі, чівочка гладенька. Шух. І. 198.