Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виправдати, -ся. Cм. виправдувати, -ся.
Гу́лонька, гу́лочка, -ки, ж. Ум. отъ гулиця.
Колиска, -ки, ж. 1) Люлька, колыбель. Яке в колиску, таке в могилку. Ном. № 3212. 2) Качели. Хочете... гуляти, ідіть до колиски, та тілько сами не колишіться. Кв. I. 75. Ум. колисочка. Мальована колисочка, засни мала дитиночка. Макс. (1849). 105.
Неслухняний, -а, -е. = неслух'яний. Сказано, що неслухняні. Ном.
Опухлий, -а, -е. Опухшій. Опухла дитина голодная мре. Шевч. Роскрила опухлі очі. Мир. Пов. II. 112.
Полощувати, -щую, -єш, гл. ? Та покощувано і полощувано шишечку. Мил. 155.
Ради пред. Ради, для. Хоч не для Ісуса, так ради хліба куса. Ном. № 9765.
Роспростуватися, -туюся, -єшся, сов. в. роспро́статися, -таюся, -єшся, гл. Расправляться, расправиться, выпрямиться.
Ухвалювати, -люю, -єш, сов. в. ухвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Восхвалять, восхвалить. Бог с'єтого не ухвалив. Шух. І. 215. 2) Находить, найти хорошимъ. Мені доброго молодецького коня купила, которого моя душа влюбила та ухвалила. КС. 1882. XII. 513.
Штудерний, -а, -е. 1) Хитрый. Желех. 2) Замысловатый, искусный.