Видовбати Cм. видовбувати.
Дру́ччя, -чя, с. соб. = дрюччя.
Кольо, -ля, м. Дѣтск. Хлѣбъ.
Лу́нути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. Хоч лунь, а їдь!
Плакати, -чу, -чеш, гл. Плакать.
Попідчухрувати, -рую, -єш, гл. Обрубить нижнія вѣтви (на многихъ деревьяхъ). Попідчухрував дубочки, — які рівненькі стоять.
Росповсюджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. росповсю́дитися, -джуся, -дишся, гл. Распространяться, распространиться.
Телій, -лія Болѣзнь: сибирская язва. У Манжуры: воспаленіе у лошадей и скота.
Товаришувати, -шую, -єш, гл. Быть товарищемъ, находиться въ товарищескихъ отношеніяхъ.
Ужувати, -жую, -єш, гл. Быть въ состояніи сжевать.