Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгонити, -ню, -ниш, гл. 1) = відганяти. 2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Кролев. у. Чим наївся, тим і відгонить. Нѣжин. у. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Св. Л. 310. Місцина справді стала пустирем одгонити. Мир. ХРВ. 24.
Вурчати, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Кіт вурчить. Мнж. 145.
Дба́ло нар. Рачительно, старательно, заботливо.
Настовпужувати, -жую, -єш, сов. в. настовпужити, -жу, -жиш, гл. = настовбурчувати.
Озимній, -я, -є. Относящійся къ озими. Озимні жнива. Н. Вол. у.
Окрайчик, -ка, м. Ум. отъ окраєць.
Припхатися, -хаюся, -єшся, гл. Притащиться. Грицько з Причтом припхалися в гості. КС. 1882. X. 11.
Роспаляти, -ля́ю, -єш, гл. = роспалювати. Огонь великий роспаляють. Котл. Ен.
Уздечка, -ки, ж. = вуздечка. Та ж уздечка що на коня, що на кобилу. Ном. № 7996.
Чемсати, -шу́, -шеш, гл. Лупить (кору). Угор. Cм. чимсати.