Добич, -чі, ж. 1) Добыча. Ми з тобою, Лебеденьку, пили та гуляли, ми з тобою, Лебеденьку, одну добич мали. 2) Скотъ. Ум. Доби́ченька.
Догаря́ти и догоряти II, -ряю, -єш, гл. 1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. 2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. Жінка йому групко догаряє за свою худобу.
Забунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтоваться. На Господа вони забунтували.
Обтяж нар. Тяжеловато. Снопів наклав обтяж, насилу вивіз на гору.
Оповіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. оповісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Объявлять, объявить, извѣщать, извѣстить, разсказывать, разсказать. Оповіщає ціну за роботу. Ісус Христос своє слово оповістив усім людям.
Повіяти, -вію, -єш, гл. Повѣять. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку. Повій, вітре холодненький, з глибокого яру.
Позавалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Обрушиться (во множествѣ).
Пригравання, -ня, с. Аккомпаниментъ.
Татуненьків, татунечків, -кова, -ве Принадлежащій татунечкові.
Тисячолітній, -я, -є. Тысячелѣтній. Погорджували тисячолітнім предківським словом.