Верства, -ви, ж.
1) Верста. Прибігають до царевого дому.... верстов за п'ять. У доброго коня не довгі верстви.
2) Верстовой столбъ. З Береслава до Перекопу все мальовані верстви. Понаставляли тут верстів що й розминуться трудно.
3) Слой земли, сноповъ; рядъ вѣтвей на деревѣ, находящихся на одной высотѣ. Треба ще положити одну верству, а тоді вже вершити стіг.
4) Слой, классъ, кругъ (общества). Це люде однієї верстви з вами.
5) Возрастъ. Цей дід однієї зо мною верстви. І з менчої верстви вчаться всі.
Дереґува́тий, -а, -е. Зубчатый? Як отто мережку роблять, так роблять зубці, так отто воно дереґувате.
Для пред. 1) Для. Любисточок — для дівочок, василечки для пахощей, а м'яточка — для любощів. Не для пса ковбаса, не для кицьки сало. Для малого манастиря, мала й милостина. 2) По. Діти тяли, кров ілляли для росказу твоєго. 3) Потому, поэтому. Ти думаєш, що ти красна і для того така щасна.
Доте́пний, -а, -е. Способный. Дотепна до всякого діла. А в нас такого дотепного коваля ізроду не було.
Клокічка, -ки, ж.
1) Деревянный колокольчикъ, вѣшаемый скоту на шею. Ковель.
2) Раст. Staphylca pinnata L. Клокічки. У гуцульскихъ женщинъ: монисто, сдѣланное изъ нанизанныхъ круглыхъ зеренъ этого растенія.
Перекисати, -са́ю, -єш, сов. в. перекиснути, -ну, -неш, гл.
1) Перекисать, перекиснуть. Тісто перекисне.
2) Перемокать, перемокнуть, промокнуть. По дощеві перемочиться, перекисне.
Попонько, -ка, м. Ум. отъ піп.
Рибин, -на, -не. Рыбій. Збірав музики — рибини язики.
Терес, -су, м. Раст. Rhamnus cathartiса L.
Щавити, -влю, -виш, гл. = чавити.