Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бесурменський, -а, -е. = бусурманський К. ЧР. 23. Віра бесурманська. АД. І. 334.
Вороний, -а, -е. 1) Вороной. Стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. 2) Чорный. Посередині колодязь, а там вода аж ворона. ЗОЮР. II. 50. Ум. вороненький.
Ми́лость, -ти, ж. 1) Милость, милосердіе. Що день хвалили Бога за Його милость. Кв. І. милость на кого кла́сти. Миловать кого, прощать кому изъ сожалѣнія. Це ще я милость на його кладу, що не позиваю, а то було б йому. Конст. у. 2) Любовь. О Боже мій несконченний! що ся тепер стало! Як то віра, так то віра, а милости мало. Н. п. Як бись знала, що то милость може, казала б сь: оженися. Гол. III. 289. 3) ваша милость. Ваша милость (титулъ). Просимо вашої милости і на обід. Левиц. І. 4) милость божа. Раст. Myosotis palustris. Шух. І. 21.
Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36.
Оскорбити Cм. оскорбляти.
Осьмірка, -ки, ж. Въ церковномъ зданіи: осьмигранная часть передъ куполомъ. Шух. І. 116.
Прочунятися, -няюся, -єшся, гл. = прочуняти. Насилу прочунявся. Шевч. 300.
Сотка, -ки, ж. 1) Сотня, сотенка. Тасує вівці все на три сотці. Чуб. 2) Нитка, низка. Сотка грибів. Радом. у.
Споважати, -жаю, -єш, гл. Уважать. Дай мені, Боже, сей поход сходити, знав би я, як свою матір у домі споважати. Мет. 418.
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Уг. 277.