Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білястий, -а, -е. Бѣловатый, бѣлѣющій.
Властиво нар. 1) Свойственно. Желех. 2) = власне.
Вськня! меж. Призывъ для воловъ и коровъ. Шух. І. 211.
Коноплиця, -ці ж.? П'ять сорочок, що дві ув іржиці, а дві в коноплиці. Чуб. IV. 458.
Криво нар. 1) Криво. Криво забив кілка. Хоч криво впріг, та поїхав так. Ном. 2) Не такъ, какъ слѣдуетъ, невпопадъ; ложно. Коли нога моя ступили криво. К. Іов. 66. В тім себе милиш і на криво цілиш. ЗОЮР. І. 317. Не свідкуй криво. Єв. Мр. X. 19.
Мелькну́ти Cм. мелькати.
Наро́дний, -а, -е и наро́дній, -я, -є. Народный.
Поворушіння, -ня, с. Движеніе. Могла слідити за кожним його поворушінням. Левиц. Пов. 244.
Полеглий, -а, -е. 1) Полегшій. 2) Слежавшійся.
Попхенькати, -каю, -єш, гл. = попхикати. Нехай троха попхенькає, — буде лучче спати. ЕЗ. V. 123.