Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зрівна нар. Ровно? Поровну? Зрівна, дружбоньку, зрівна, край коровай здрібна. Гол. IV. 329.
Ло́вка, -ки, ж. Добыча. Ловив вовк ловку, поки й сам піймавсь. Ном. № 4093.
На́вка, -ки, ж. = мавка. Желех.
Обов'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. обов'язатися, -жуся, -жешся, гл. Обязываться, обязаться.
Обшарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Підчикрижити, -жу, -жиш, гл. Подрѣзать коротко.  
Пійло, -ла, с. 1) Пойло. 2) Дурной напитокъ вообще.
Рострявання, -ня, с. Разлука. Рострявання душі з тілом. ЗЮЗО. І. Матер. 32.
Убигати, -га́ю, -єш, сов. в. убга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Убирать, убрать, всовывать, всунуть, впихивать, впихнуть, сжимать, сжать. Зевес, свою уздрівши неню, убгав ввесь оселедець в жменю. Котл. Ен. V. 36. У його худоби — у карбованців сот дев'ять не вбгать. Канев. у. 2) Съѣдать, съѣсть. Він готовий і все в рота вбгати. Гляньте, як убигає. Пирят. у. Усе вбгав, що в мисці було.
Урльопник, -ка, м. Солдатъ въ отпуску по билету. Бився з урльопником. Федьк.