Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беркиць! меж. Для означенія момента паденія: кувыркъ! шлепъ! Беркиць у яр! Рудч. Ск. І. 2. Беркиць обидва під лаву. Мнж. 92.
Видупкати, -каю, -єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо. Чуб. IV. 225.
Догля́дачка, -ки, ж. Надзирательница, надсмотрщица. Левиц. Пов. 123, 254. От чортова доглядачка! Таки й вздріла. Кв.
Жва́чка, -ки, ж. Згарь изъ трубки, которую жуютъ во рту или кладутъ за губу.
Жидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Быть евреемъ, жидовствовать. Покинь, жиде, жидувати, ходім хліба заробляти. Н. п.
Пекло, -ла, с. 1) Адъ, геенна. Лучче тобі калікою в життя увійти, ніж дві руці мавши, пійти в пекло. Єв. Мр. IX. 43. Приходить він до пекла — аж там чортів такого багацько. Рудч. Ск. І. 70. 2)і рай. Родъ игры. Ив. 62.
Покрасти, -краду, -деш, гл. Покрасть. Каня ся закрала, курчаток покрала. Чуб. V. 1124.
Ранґовий, -а, -е. = ранговий.
Тічити, -чу, -чиш, гл. Быть въ періодѣ случки. Корова тічить. Черк. у.
Фантина, -ни, ж. Что либо изъ фанти́ння, изъ вещей, относящихся къ одеждѣ. Я знаю, де в мене отака малесенька фантина лежить. Сквир. у. Ум. фанти́нка. Cм. хвантина.