Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі.
Верхостьоб, -бу, м. Особый способъ вышиванія.
Значно нар.
1) Значительно.
2) Видно, замѣтно. Значно, що господарь. Все ж тото буде на мому личеньку значно.
3) Знатно.
Лю́стерко, лю́стеречко, -ка, с. Ум. отъ люстро.
Пачкарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься контрабандой.
Порозшнуровувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розшнурувати, но во множествѣ.
Прут, -та, м. Хлыстъ, прутъ, розга. Бог не карав прутом. Ой у лісі на горісі скаче птах по пруті. Зелізний прут. Ум. прутик, пруточок, прутчик. Прутчик... зламав.
Ситиця, -ці, ж. = сита. Чим дитину годувать?... Чи кутицею із ситицею?
Сподівати, -ва́ю, -єш, гл. Ожидать. Лиш, братіку, тебе довіку не сподівати. А на святу неділеньку я й столи позастилаю і в гості вас, моя матінко, сподіваю. До себе великого лицаря Семена Палія у гості сподіває.
Тридцять, -ти числ. Тридцать. Змій дає йому ще книжку на тридцять днів.