Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відхвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відхвати́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Отскакивать, отскочить. Вона запалила свічку в хаті, а я тоді й одхвативсь од скрині, не вспів нічого і взяти. Екатер. у. Насилу Клим відхвативсь.
Гліт, глоту, м. Тѣснота, давка. Желех.
Кліпка, -ки, ж. = кліпавка. Угор.
Комаха, -хи, ж. 1) Насѣкомое. Вх. Пч. і. 6. 2) Муравей. Ум. комашечка, комашка. Ой летіла комашечка да по сонцю, припадала комашечка ік віконцю. Комашки! комашки! ховайте подушки, бо татаре йдуть. Ном. № 339.
Кувікання, -ня, с. Крикъ поросенка.
Одробина, -ни, ж. Кроха.
Осугуватий, -а, -е. О водѣ: съ маслянистымъ слоемъ сверху. Ту верьовочку як помочить у воді та потерти в руці, то стане (вода) осугувата, значить, масна, бо була (верьовочка) коло мішка з салом. Новомоск. у.
Рипати, -паю, -єш, гл. Скрипѣть. На річку йшли чоботи — рипали, а з річки йшли чоботи — хлипали. Н. п.дверима. Скрипѣть дверью.
Таранник, -ка, м. Рыба лещъ, Abramis brama L. Шейк.
Тіленький, -а, -е. Вотъ такой маленькій. Шейк.