Брівонька, -ки, ж. Ум. отъ брова.
Брусяка, -ки, м. Ув. отъ брус.
Зак нар. = заки.
Знакімець, -мця, ж. Знакомый. Се ж його знакімець; вони здавна знаються.
Міхоно́ша, -ші, м. 1) Провожатый слѣпца, носящій мѣшокъ съ подаяніемъ. Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дівчата шажок міхоноші. 2) Носящій мѣшокъ при колядованіи и пр. Василь все за ними ходить та, як той міхоноша у колядці, носить Марусин кошик.
Нашорошувати, -шую, -єш, сов. в. нашорошити, -ро́шу, -шиш, гл. Настораживать, насторожить. Еней наш нашорошив вуха. А Залізняк попереду нашорошив уха.
Помрітися, -мріється, гл. безл. Представиться, пригрезиться.
Тю́жка, -ки, ж. Трепка, наказаніе. Дав же він йому тюжки — буде пам’ятати, як лаятись.
Уцюрити, -рю, -риш, гл. Шуточно: сумѣть что либо сдѣлать. Е, цієї пісні ми не вітримо.
Чир, -ру, м.
1) Родъ размазни, саламаты изъ кукурузной муки.
2) Трупъ.