Валниця, -ці, ж. Перекладина, на которой лежатъ концы вала (въ мельницѣ). . Ум. валничка.
Відпочивок, -вку, м. = відпочинок. Употр. и во мн. ч.: Поки діло кінчати, — сядьмо на відпочивки.
Ворушило, -ла, с. Рычагъ.
Вуянка, -ки, ж. = вуйна. Ум. и ласк. вуяня.
Позакандзюблювати, -люю, -єш, гл. Загнуть крючкомъ (во множествѣ).
Причал, -лу, м.
1) Причалъ, веревка, забрасываемая для остановки судна у берега; столбъ, къ которому привязываютъ судно.
2) Отдыхъ, при валъ. Вже косарі причал роблять.
3) Пристанище, убѣжище. Усякому краще, як є причал який у його.
Створити, -рю́, -риш, гл. Сотворить, создать. Біг мня створив дівчиною. Ла що-сь мя, Боже, створив на злую годину.
Стрілка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стріла. Пустимо стрілку як грім по небу. стрілка-пірка. Пернатая стрѣла. Я свого сина сама вгадаю — по стрільці-пірці, по красній дівці. 2) Стрѣлка (въ часахъ, компасѣ и др.). 3) Трубчатый стебель у хлѣбныхъ растеній, у лука. Жито вже викида стрілки. Ще хліб і досі росте у стрілку, а поки колос викидатиме, то ще підождемо. Цибуля погналась в стрілки. 4) Дышло у воза. 5) Рычагъ въ маслобойнѣ. 6) Значекъ на ухѣ овцы: вырѣзка остраго угла. Cм. стрівка.
Схаб, -бу и -ба, м. Мясо съ ребрами, бокъ.
Форст, -та, м. Доска, толщиной къ четыре дюйма.