Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брьохати. 1) Упасть, шлепнуться. Так і брьохнув у воду. Черк. у. Об землю брьохнув, засовав ногами і пропав. Ез. V. 17. 2) Швырнуть, оросить, ударивъ обо что. Брьохнув оберемок об землю. Сим. 200.
Вербиченька, вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Калакалуша, -ші, ж. Раст. Черемуха. ЗЮЗО. І. 133.
Кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Ле́глий, -а, -е. Залежалый, затхлый, прѣлый (о мукѣ).
Люзо́ванець, -нця, м. У гребенщиковъ: названіе верхушки рога. Вас. 163.
Проломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Проломиться.
Старчик, -ка, м. Ум. отъ старець.
Трав'яний, -а, -е. Травяной. Під ногами стелеться зелений трав'яний поміст. Левиц. І. 204. Трав'яні пахощі. Г. Барв. 146. жаба трав'яна. Rana esculenta. Шейк. трав'яний ко́ник. Полевой кузнечикъ. Мир. ХРВ. 4.
Четверниця, -ці, ж. Четверка воловъ. Ум. четверни́чка. А в чистім полі близько дороги орет ми плужок четверничкою. Гол. II. 17.