Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блошанка, -ки, ж. Ночная рубашка.
За́йців, -цева, -ве Принадлежащій зайцу. — льон. Раст. Linaria vulg. Желех.
Захрумтіти, -мчу, -мчыш, гл. Захрустѣть. Він йому так одважив києм по плечах, що аж кістки захрумтіли. К. ЧР. 276.
Козиритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) безл. Идти картамъ. Не буду дивиться, нехай козириться. Мнж. 165. 2) Принимать бравый видъ. Коло дівки парубонько півнем козириться. Чуб. III. 178.
Крулевство, -ва, с. Королевство. Був обраний на польське крулевство. Стор. МПр. 64.
Лантуховий, -а, -е. Относящійся къ лантуху.
Ліви́ця, -ці, ж. Лѣвая рука. Єдиного сина по правиці, другого по лівиці. Єв. Мр. X. 37.
Надсила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. надісла́ти, -дішлю́, -шлеш, гл. Присылать, прислать. Лист надіслав просто у волость. Г. Барв. 410.
Пряда, -ди, ж. Раст. Setaria veridis. ЗЮЗО. І. 136.
Стусувати, -су́ю, -єш, гл. Колотить, тузить. Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його вихрити та стусувати. Стор. І. 45. Почав рвать на собі волосся і стусувать себе у груди. Стор. МПр. 23.