Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визадкувати, -кую, -єш, гл. Выйти, пятясь. Визадкував з хати. Конст. у.
Говорушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ говоруха. 2) мн. Родъ грибовъ.
До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був. Камен. у.
Задриста́ти, -щу́, -єш, гл. Запачкать поносомъ.
Засиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. засо́хнути и засо́хти, -хну, -неш, гл. Засыхать, засохнуть. Як та билина засихала. Шевч. 567. Впали карі очі, засохли губи. Шевч. 558.
Ме́рча, -чи, мерчачка, -ки, ж. = мжа. Желех. Вх. Зн. 35.
Надто́ка, -ки, об. Тотъ, кто «надточив» что-либо. Александровск. у.
Подина, -ни, ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить. Н. п.
Росписати, -ся. Cм. росписувати, -ся.
Хвабрицький, -а, -е. Фабричный. Хвабрицьке сукно. Лебед. у. Каптан фабрицького сукна. Сим. 190.