Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дристу́ха, -хи, ж. 1) Страдающая поносомъ. 2) Разжиженный слой земли, встрѣчающійся при копаніи, напр., колодца на большой глубинѣ. 3) = дрислівка 1.
Ласний, -а, -е. Лакомый, вкусный. На ласний кусок найдеться куток. Ном. № 12011.
Оскалити, -ся. Cм. оскаляти, -ся.
Переполошений, -а, -е. Перепуганный, испуганный. А чого ж ти сам себе боїшся? — поспитала його все переполошена. МВ. (О. 1862. І. 95).
Побубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Побормотать. Побубонить та й замовкне. Харьк.
Позлотити, -лочу, -тиш, гл. = позолотити. Взіла вона чубок бервінку позлотила. Ез. V. 96.
Страпки, -пок, ж. Отрепье, рубище. Гайс. у.
Стрібний, -а, -е. = срібний. Грин. III. 545.
Трійця, тройця, -ці, ж. 1) Троица, Богъ въ трехъ лицахъ. Ном. № 4511, 4512. 2) Трисвѣщникъ. Шух. І. 270, 299 — 301, 310. На столі трійця в васильках, в калині, казанок з кропильцем, надпилена свічка воскова. Сим. 232. Также три соединенныя вмѣстѣ восковыя свѣчи. Став боярин, старша дружка і світилка стала, шаблю й трійцю восковую у руках держала. Мкр. Н. 25. 3) Раст. a) Veronica prostrata L. ЗЮЗО. І. 176. б)божа. Hypericum montanum. Вх. Пч. І. 10.
Хоровитий, -а, -е. = хоробливий. Желех.