Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бездиханний, -а, -е. Бездыханный. Кругом тебе простягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня. Шевч.
Гречкосі́й, -сі́я, м. 1) Сѣющій гречу. 2) Хлѣбопашецъ, земдедѣлецъ. Ізнову шкуру дерете з братів, незрячих гречкосіїв. Шевч. 3) Насѣк. Anisoplia. Галиц. Вх. Пч. II. 26.
Кабарда, -ди, ж. Кабарга? Гасав і я, як божевільний, по степах за кабардою. К. ЧР. 94.
Наштрикнути, -ся. Cм. наштрикувати, -ся.
Одвірник, -ка, м. см. лавчастий замок. Шух. І. 93.
Поз'їдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз'їдає, вершечки поспиває. Харьк. у. Корова вскочила у садок і поз'їдала щепи молоденькі. Харьк. у. 2) Разъѣсть. Кайдани руки-ноги поз'їдали. АД. І. 94.
Покаятися, -каюся, -єшся, гл. Покаяться. Покаявся злодій у ягодах. Ном. № 2250.
Росхилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. росхили́тися, -люся, -лишся, гл. Разгибаться, разогнуться. Жала Ганна й не росхилялась. Чуб. V. 721. Росхиліться, калинові віти! Мет. 266.
Уділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. уділити, -лю́, -лиш, гл. Удѣлять, удѣлить, дать. Бог нам дав, і людям вділяймо. Ном. № 4496. Моя ненько, моя матінко? Нащо ти мене нещасницю вродила, гірку долю вділила? Мил. 197. Кому ви (мати мертва) нас уручаєте, кому ви нас уділяєте? Мил. 200 Я й хату їм збудую, і города вділю, і поля дам. Г. Барв. 327. Почали вони з братом ділиться хазяйством і вділили дурневі коростявого бичка. Грин. І. 208.
Характерство, -ва, с. Колдовство. К. ЧР. 151. Вони беруть однією хистю, а в нашого брата про запас і характерство єсть. К. ЧР. 128.