Віну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = війнути. Не чорна хмара налітала, не буйні вітри вінули, як душа козацька молодецька з тілом разлучалась. Вітрець не віне́.
Люди́ний, -а, -е. = людинячий. Знайшов у полі ногу — дрібнесеньку — та й думаю: чи людиная се нога? Чи з людей ся нога?
Найгра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Поиграть.
Поченцювати, -цюю, -єш, гл. Побыть монахомъ.
Сестронька, -ки, ж. Ум. отъ сестра.
Хвилілник, -ка, м. = хвилівник.
Хвинтик, -ка, м. Франтикъ.
Чіпочок, -чка, м.
1) Ум. отъ чіп.
2) Ум. отъ чіпок.
Шевченко, -ка, м. Сынъ сапожника.
Шморгавка, -ки, ж. = терниця.