Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтухати, -хаю, -єш, сов. в. відтух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Спадать, спасть, уменьшаться (объ опухоли). Що ж тобі відтухає на горличку? Зміев. у.
Глинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ глина. 2) Фарфоровая глина. Кіев. Черниг.
Захмулений, -а, -е. О колосѣ и пр.: пустой, больной. Як великодну п'ятницю ясно, то пшениця не буде захмулена. МУЕ. III. 43. Оріхи захмулені. МУЕ. III. 46.
Католик, -ка, м. = католик. Я прощаю, що ви католики. Шевч. 204.
Кошарище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояла кошара. Желех.
Літе́рний віз. Возъ, приспособленный для возки сноповъ.
Ницість, -цости, ж. Низость, подлость. К. Дз. 40.
Почепичка, -ки, ж. ? Шовкові почепички, а яворове бердо, — дай же нам, Боженьку, пов'язати Марусю твердо. Гол. IV.
Присмиком нар. Порывисто. Віє вітер присмиком. Волч. у.
Прокормити, -млю, -миш, гл. Прокормить.