Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А-а, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
Жартівли́вий, -а, -е. Шутливый. Н. Вол. у. Вигадували витребеньки, бо жартівливі вже собі повдавались. О. 1862. IX. 71.
Обгуркати, -каю, -єш, гл. Обвалить, оббить, производя ударами сотрясеніе. Та ще тут буде роботи (стіни обмазувати) скрізь, бо як почнуть бляхарі свою роботу, то геть обгуркають не то в середині — і з окола. Могил. у.
Повирівнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Выравняться (во множествѣ). Скотину за ніч так повипасає, що боки повирівнюються, мов у сажових свиней. Г. Барв. 195.
Полумацьок, -цька, м. Мѣра сыпучихъ тѣлъ. О. 30743 гектол. Давав полумацьок вівса. МУЕ. III. 58.
Прилепеткуватий, -а, -е. ? На вгороді лепеха прилепеткувата. Мил. 105.
Пукатий, -а, -е. 1) Выпуклый. Цуката бочка. Черк. у. 2) Раздувшійся, толстый. Пуката жаба. Вх. Лем. 458.
Ріп'яник, -ка́, м. Коржъ изъ кукурузы и картофеля. Вх. Зн. 60.
Тайстерка, -ки, ж. Ум. отъ тайстра.
Тукати, -каю, -єш, гл. Ударять, стучать равномѣрно. Дятел тукає в дерево. Шейк. Прийшов же я під віконце — тук, тук! «Вийди, дівчино, бо я вже тут». — Ой не тукай, гультаю, не тукай! Чуб. V. 173.