Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відламати Cм. відламувати.
Дої́жний, -а, -е. Сытный.
Досні́дати Cм. доснідувати.
Заневі́льний, -а, -е. Лишенный воли, свободы, подневольный. Плаче та ридає, що долі немає, заневільний світ. Чуб. V. 603.
Заспі́вувати, -вую, -єш, сов. в. заспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Запѣвать, запѣть. Заспівайте пісеньки ой хоч однії. Мет. 114. заспіва́ло по́ле — говорится о шумѣ зрѣлаго хлѣба. Ой чиє ж то поле заспівало стоя, заспівало нам, хорошим женцям? Мет. 394. 2) Убаюкивать, убаюкать колыбельной пѣсней. Над колисками дітвору немовлят заспівуєм котками. К. Дз. 238. З) Заглушать, заглушить при помощи пѣнія (горе, бѣду и пр.). Не втекла... таки од свого лиха: і не загуляла й не заспівала й не затанцювала його. Левиц. І. 86.
Київський, -а, -е. Кіевскій.
Перемовлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Разсуждать другъ съ другомъ, перепираться. Перемовлялись бо між собою в дорозі, хто більший. Єв. Мр. IX. 34.
Понаполіскувати, -кую, -єш, гл. Наполоскать (во множествѣ).
Солодич, -ча, м. Солодковый корень. Угор.
Стомляти, -ля́ю, -єш, сов. в. стомити, -млю, -миш, гл. Утомлять, утомить, истомлять, истомить. Стомить мене робота. МВ. ІІ. 9.