Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білобрівка, -ки, ж. Имѣющая русыя брови.
Запи́начка, -ки, ж. Покрывало, кусокъ ткани, которой что-либо завѣшиваютъ, покриваютъ. Конст. у.
Звіря́чий, -а, -е. Звѣрскій, звѣриный.
Капати, -паю, -єш, и -плю, -плеш, с. в. ка́пнути, -пну, -неш, гл. Капать. Хомиха слухала, а сльоза за сльозою капали з лиця на руки. Левиц. І. Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле. МВ. Капле кровця у кирницю. [p]Р. Дн.[/p]
Конати, -на́ю, -єш, гл. 1) Умирать, кончаться, отходить. Не один бідаха, конаючи в крові, тужить, що не поліг під Берестечком. К. ЧР. 358. Уже твоя, козаченьку, дівчина конає. Н. п. 2) Мучиться. Сам не соромиться конать в ярмі, у ляха. Шевч. Або в пана у кайданах у склепу конає. Шевч.
Молда́вка, -ки, ж. 1) Молдаванка. 2) Названіе овчины, привозной въ Полтавск. губ. изъ Бессарабіи иди Подоліи. Вас. 154.
На́мено, -на, с. Имя. Желех.
Оледиця, -ці, ж. = ожеледь. Желех.
Прищурити, -ся. Cм. прищурювати, -ся.
Равер, -ра, м. Большая лягушка, живущая въ колодцахъ. Чуб. І. 66.