Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гу́дити, -джу, -диш, гл. Хулить, осуждать, порицать. Мет. 410. Судите, гудите, а сами такії. Лукаш. 79. Здорові будьмо, та себе не гудьмо. Посл.
Ду́бом нар. Дыбомъ. Дубом стає волос. Чуб. ІІІ. 328.
Засурпе́лити Cм. засурпелювати.
Зрівна нар. Ровно? Поровну? Зрівна, дружбоньку, зрівна, край коровай здрібна. Гол. IV. 329.
Камрат, -та, м. Товарищъ. А як прислав своє військо і свої гармати, аж тоді се урадовали всі наші камрати. Галиц. Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене. Федьк.
Копиток, -тка, м. Ум. отъ копит.
Костьол, -лу, м. = костел. Бачте, у Вільшаній у костьолі... у титаря. Шевч. 140.
Лесте́ць, -тця́, м. Льстецъ.
Ми́катися, -каюся(-чуся), -каєшся(-чешся), гл. Бросаться. Вх. Лем. 435. 2) Слоняться, шататься, бродить, носиться. На Марусю, що тут микалась то в кімнату, то в хату, то з хати в сіни, то з сіней знов у хату, і не дививсь. Кв. І. 49. Коло рота мичеться, та в рот не попаде. Ном. № 1772. 3)у що. Лѣзть, соваться. Коли не піп, не микайся у ризи. Ном. № 9571.
Стрілецький, -а, -е. Охотничій. Крест стрілецький. Федьк. І. 19.