Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зді́дькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать похожимъ на чорта, взбѣситься.
Маму́ла, -ли, об. Неповоротливый человѣкъ, увалень. Мнж. 185.
Нажи́ва, -ви, ж. Пожива. У нашому селі е нажива старшині. Волч. у.
Обложенець, -нця, м. Осажденный.
Поґаздувати, -ду́ю, -єш, гл. Похозяйничать.
Притикатися, -каюся, -єшся, сов. в. приткнутися, -кнуся, -нешся, гл. Находить, найти себѣ мѣсто, помѣститься, прислониться, прижаться къ чему. Шукайте самі соби місця, — хай притикається кожен, де знайде. Полт. у. Молода не сідає за стіл, а де-небудь приткнеться. МУЕ. І. 115. (Полт.). Серед степу на ріжечку, як на припічку хатиночка приткнулась. Г. Барв. 14.
Пукавка и пукалка, -ки, ж. Родъ хлопушки: трубка изъ гусинаго пера, дерева, изъ которой пробка выталкивается сжатымъ воздухомъ. КС. 1887. VI. 479. Чуб. II. 157.
Розорити, -ся. Cм. розоряти, -ся.
Рябокрилий, -а, -е. Пестрокрылый. Соловейко рябокрилий. Грин. III. 179., Ум. рябокри́ленький. Єсть голубець рябокриленький. Чуб. V. 310.
Струпко нар. = їхати. Ѣхать по замерзшей грязи. Волч. у.