Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпереводний, -а, -е. Неистощимый, неиссякаемый; постоянный. Лебед. у.
Викидати 1, -даю, -єш, гл. 1) Повыбрасывать, выбросить (все), посбрасывать. Пішов, ще разів зо два вніс дров, да й ті на попа викидав. Рудч. Ск. І. 171. 2) Начать колоситься. Жито викидало колос. Зміев. у.
Довж, -жі, м. Встрѣчается въ выраженіи: У всю довж. Во всю длину. На високому чолі морщина у всю довж лягла. МВ. ІІ. 166.
За́йчичок, -чка, м. Ум. отъ заєць.
Одногніздки, -ків, м. мн. Изъ одного гнѣзда.
Оттак нар. Вотъ такъ, вотъ такъ то. Оттак Вовчок жене ляхів повчок. Ном. № 673. Оттак! не бродячи качку піймав. Ном. № 1648. оттак-пак. Вотъ такъ то, вотъ какъ. Чого це ти, о. Хведор, взявся на своїх дочок? Вони ж дурно не їдять твого хліба... — Оттак-пак! Ба ще б посідали та руки поскладали. Левиц. І. 141. Ум. оттакеньки, оттакечки.
Скупія, -пії, ж. Раст. Convallaria multiflora L. ЗЮЗО. І. 119.
Стогнати, -гну, -неш, гл. Стонать. Так болить, що як би не вмів стогнати, то вмер би. ЗОЮР. І. 147. Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Мет. 28. Під ним (змієм) земля тілько стогне. ЗОЮР. II. 30.
Тарахта, -ти, ж. ? Въ загадкѣ: Плахта-тарахта усе поле збігає (борона). Шейк.
Топорець, -рця, м. 1) Ум. отъ топір. 2) Топорикъ, родъ трости съ топорикомъ (металлическімъ или деревяннымъ) вмѣсто набалдашника. Шух. I. 289, 128, 129. Гол. Од. 70.