Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Адзу́с! 1) Cм. союзъ А, 6. 2) = Дзу́ски.
Запрети́ти, -ся. Cм. запрещати, -ся.
Ма́біть нар. = мабуть. Е-е, дядечку! вона, мабіть, чи не ковшем їх міряє. МВ. І. 107.
Побатькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать въ отношенія отца и сына. Вони побатькались собі, Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька. Новомоск. у. (Залюб.).  
Полуничниця, полуни́шниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 375.
Понатрушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Натрястись, насыпаться (во множ.). Дужче натрушуй, то й понатрушуються мішки добре. Харьк. Не понакривала глечиків, то й понатрушувалося чи полови, чи що. Богод. у.
Пострибувати, -бую, -єш, гл. Поскакивать. За нею дві дівчинки пострибують як ті лошатка. МВ. І. 114.
Прокапати, -па́ю, -єш, гл. Капать сквозь что. Що мої реберечка травка поростає, а мої карі очі кров прокапає. Чуб. V. 662.
Тлуса нар. Рысью. Та що се за коні, от як чаталає ними; я як пустю своїх тлуса, то далеко покину їх ззаду. Уман. у.
Укутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. укутатися, -таюся, -єшся, гл. Закутываться, закутаться. Укутався рядном тай лежить. Черниг. у.