Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вудила, -дил, с. мн. 1) Узда, уздечка. 2) Въ хвостѣ Большой Медвѣдицы названіе одной изъ меньшйхъ звѣздъ, находящейся между конечной и средной звѣздой. Мнж. 148.
Джиґе́ли, -ґел, ж. мн. Ляжки.
Довжинико́м нар. Въ длину, вдоль. Моя десятина йде довжиником відсі. Лебедин. у.
Жовнува́тий, -а, -е. Больной антиномикозомъ, желвастый. Св. Л. 303.
Кирдик, -ка, м. Ум. отъ ки́рд. 1) Небольшая часть овечьяго стада. Мнж. 184. 2) Стадо котныхъ овецъ. Мнж. 184.
Оповідання, -ня, с. Разсказъ, повѣствованіе. Левиц. І. 213. З твого серця вийшли ті оповідання. К. Досв. 53.
Перепіти, -пію, -єш, гл. = переспівати. Ой що вміли, перепіли, — співайте сами. Рк. Макс.
Посмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить.
Радісний 2, -а, -е. Радостный, веселый. Не радісною вісткою тебе стрічатиму. Стор. МПр. 56.
Ранкувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить утро. О. 1861. III. 18. На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Чуб. V. 691. Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки. Н. п.