Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бинджук, -ка, м. Лѣнтяй, лежебокъ. Желех.
Виделка 2, -ки, ж. Вилка. Дяки постукали заграничними виделками по німецьких тарілочках. Левиц. І. 398. А щоб тих тарілок білих або виделок і ножів — того й заводу в неї не було. Сим. 232.
Горобеня́, -ня́ти, с. Воробушекъ, молодой воробей. Мир. ХРВ. 42.
Діво́чити, -чу, -чиш, гл. = Дівувати. І я навчусь по сьомій дитині дівочити. Ном. № 5301. Св. Л. 79, 128. Ном. стр. 102. Дівочили удвох з Мариною. Камен. у.
Докача́ти Cм. докачувати.
Заскака́ти, -ка́ю, -єш и -качу́, -чеш, гл. Запрыгать. Ніхто не баче, як сирота плаче, а як заскаче, то всяк побаче. Ном. № 10698.
Крадіжний, -а, -е. Воровской. Крадіжні гроші. Н. Вол. у.
Пелеханя, -ні, ж. = пелеханка. Ой у млині два камені, — і один не меле, відібрала пелеханя сокола від мене. Гол. IV. 506.
Помахнути, -ну́, -не́ш, гл. Махнуть. Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю; сюди-туди помахнула, та нічого не вмотнула. Грин. III. 494.
Рум'янитися, -нюся, -нишся, гл. Краснѣть, рдѣть. Личко рум'яниться. Гол. І. 96.