Верч, -ча, м.
1) Свертокъ, пучекъ.
2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер?
Гіренько нар. Ум. отъ гірко.
Гузире́ць, -рця, м. Ум. отъ Гузирь.
Ґаро́ваний, -а, -е. Имѣющій пазы. Се стовпи вже ґаровані, — менше вгайки, швидче складемо діловання.
Дзері́вний, -а, -е. Относящійся къ молочной сывороткѣ.
Леті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Летѣть; быстро стремиться, мчаться, нестись. Летить орел по над морем. Летить літо, як крилами. Чого летиш як скажений? Летить миска до порога. Куля летить. Ум. летітоньки. Межи ними соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає.
Стерньований, -а, -е. ? Стерньований вулик.
Стоокий, -а, -е. Имѣющій сто глазъ. Стоока наче вона була, все бачила.
Танцівник, -ка, м. Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: данцівни́к.
Чапленя, -няти, с. Птенецъ цапли. Ум. чапленя́тко.