Гатитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Гатиться, быть запруживаему.
2) Биться, колотиться, рубиться. Перше поперек гатиться сокирою (дерево), а потім наз-укіс.
Закоре́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. закорени́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укореняться, укорениться. Закореняться наші внуки в дарованій нам займанщині.
Кокати, -каю, -єш, гл. Стричь (преимущественно овецъ).
Кошлатити, -лачу, -тиш, гл. = кошлати.
Ошурка, -ки, ж. Металлическіе опилки.
Позасинювати, -нюю, -єш, гл. Слишкомъ насинить бѣлье. Позасинювала сорочки, аж глянути гидко.
Помостина, -ни, ж.
1) = помістниця 1.
2) = кладка. Ум. помости́ночка. Через річеньку, через бистреньку помостиночка лежить.
Свіжина, -ни, ж.
1) Свѣжіе припасы, свѣжее.
2) Свѣжее свиное мясо.
Спільний, -а, -е. Общій, совмѣстный. Не спільний хліб. Розмова стала спільною.
Щедрак, -ка, м. = щедрівник.