Вистроюватися, -строююся, -єшся, сов. в. вистроїтися, -строюся, -їшся, гл. Наражаться, нарядиться. Вистроїлась, як лялечка.
Златоси́ній, -я, -є. Синій съ золотомъ. Ой із города Трапезонта виступала галера трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана.
Зогнати, зжену, -не́ш, гл. = зігнати. Ми свою матусю рідненьку, вдову стареньку, прогнівили, із двора зогнали. 1882. ХП. 498.
Плесканка, -ки, ж.
1) Глиняная посуда, родъ большой фляжки для водки въ видѣ плоскаго круга съ горлышкомъ; носится на шнуркѣ черезъ плечо.
2) плесканка сиру. Кругъ сыру.
Плетка, -ки, ж. Сплетня. Плетка слухань не будеме.
Роздмухувати, -хую, -єш, гл. = роздмухати. Почала носити покришку по хаті, роздмухуючи жар. Помсту роздмухуєте в огняних серцях.
Роскисати, -са́ю, -єш, сов. в. роскиснути и роскисти, -сну, -неш, гл. Раскисать, раскиснуть.
Рясний, -а, -е. Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. Сади рясні похилились. Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? — Під дубками з парубками, де травиця рясна. Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. Рясна яблуня. Рясна картопля — имѣющая много картофелинъ. О волосахъ: густой. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. Рясна сорочка Рясні рукава в сорочці. О людяхъ: хорошо одѣтый. Як прийде весна красна, буде наша голота рясна., посл. ум. рясненький, рясне́сенький.
Устній, -я, -є. Устный, словесный. Устня мова з науки.
Шельвах, -ха, м.
1) Часовой, караульный. А тим часом дали знати, що шельвах убився на цісарській таки брамі.
2) стояти на ше́льваху. Быть на часахъ. Стоїть Іван на шельваху — дрібний лист читає.