Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпешний, -а, -е. = безпечний
Бідацьтво, -ва, с. Бѣдность. Довше моє бідацтво, ніж його багацтво. Фр. Пр. 52.
Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. Мет. 78. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. К. ЧР. 310. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Стор. МПр. 104. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла. Грин. ІІІ. 313.
Бутлик, -ка, м. Бутылочка, пузырекъ. Н. Вол. у. Ум. бутличок.
Генорал, -ла, м. = генерал. Рудч. Ск. І. 150. МВ. І. 115.
Грамітни́й, -а́, -е́. Грамотный. Шух. І. 33.
Доте́па, -пи, ж. 1) Способность, умѣнье. Гуляти часто до півночі в пісні, в пари, у лави, в жгут; кому ж із них була дотепа, то в гроші грали в сім листів. Котл. Ен. 2) Способный чоловѣкъ.
Зака́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закача́тися, -ча́юся, -єшся, гл. = закасуватися, закасатися. Очеретом качки гнала, високо м ся закачали. Чуб. V. 1180.
Лікаре́нко, -ка, м. Сынъ лѣкаря.
Мишеня́, -ня́ти, с. Мышенокъ. Дивись: миша, миша... Несе у Київ мишенят. Шевч. 351. Ум. мишенятко. А мишенятко під вербою почуло, що мнясце пахтить. Гліб. 62.