Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барилочко, -ка, с. Ум. отъ барило.
Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Рудч. Ск. І. 206. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Ном. № 10684. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. Н. п. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. МВ. І. 64. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Н. п. Ум. бурлаченько. Чуб. V. 639, бурлачок. КС. 1882. XI. 231.
Бурмистерський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный бургомистру.
Виплигнути, -гну, -неш, гл. Выпрыгнуть.
Клептати и клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить. Желех.
Кодій, -дія, м. Названіе вола съ толстыми ногами. КС. 1898. VII. 46.
Лакейка, -ки, ж. Жена лакея.
Підволоджувати, -джую, -єш, сов. в. підволо́дити, -джу, -диш, гл. Смачивать, смочить, увлажить. Шух. І. 253.  
Підстромити, -млю, -миш, гл. Подоткнуть.
Почекати, -ка́ю, -єш, гл. Подождать. О, почекайте лиш, не буде в вас охоти за живота чортам служить! Греб. 379.