Ай-ві́й, меж. = Ай-вей. Жиди як агили закричали: «Ай-вій, чоловіче!»
Вербовий, -а, -е. Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова.
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество.
Дму́хати, -хаю, -єш, одн. в. дмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, подуть. Не дмухай проти вітру. Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухне. Попіл в вічі дмухати. Не дам у ка́шу собі́ дму́хати. Нe позволю вмѣшиваться въ мое дѣло. 2) Только въ несов. в. Пыхтѣть. Росердився та так дмуха, що й не приступай. Въ слѣдующихъ значеніяхъ употребляется только однокр. в.: 3) Ударить, хватить. Як дмухнув мене по пиці, так у мене й голова замакітрилась. 4) Выпить, осушить. Дмухнув чарчину мов тую воду.. 5) Побѣжать, поѣхать, махнуть. Дмухнім лиш братці, ми до неї. Буйволи на сонці помліли; як угляділи воду, так до води й дмухнули. Дмухну́ти дра́ла. Быстро уйти, удрать.
Мерзе́нитися, -нюся, -нишся, гл. Мараться, пакоститься. Чи мені треба мерзенитися? Нащо мені сей клопіт?
Плентатися, -таюся, -єшся, гл. Плестись, тащиться; шляться. Плентався і по, тій землі, де вже от-от край світа.
Рябуха, -хи, ж. Пестрый предметъ. Махорка рябуха. Курка рябуха. Ум. рябушка, рябушечка. В мене сучка-рябушечка. Малії собі курочку-рябушечку.
Товктися, -вчуся, -чешся, гл.
1) Толочься, толкаться, слоняться. Товчеться, як Марко по пеклу. Товчеться по хаті, як курка з первим яйцем.
2) Тузить другъ друга. Біда навкулачки, товчеться.
Червоніти, -ні́ю, -єш, гл. Краснѣть. Мак червоніє. Небо, палаючи, почина червоніти.
Чоботя, -тяти, с. Преимущ. во мн. ч.: чоботята. Сапожки. Самі Кирилята шиють чоботята. Ва червоні чоботята побиваються дівчата.