Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білорів, -ва, м. Встрѣчено въ заговорѣ какъ эпитетъ камня: В окіян-море під білоріз камінь ключі закидаю. КС. 1883. VII. 586.
Вісняк, -ка, м. = вісник. Вх. Зн. 8. Желех.
Досипа́ти II, -па́ю, -єш, сов. в. доспа́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Досыпать, доспать. Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипала. Чуб. V. 928. А вже ж мої очі не доспали ночі. Н. п. Млр. л. б. 277. Доспав до обід.
Житце́, -ця́, с. Ум. отъ жито.
Ирстити, -рщу́, -стиш, гл. = хрестити. Шух. І. 181.
Ковзалка, -ки, ж. Катокъ на льду. Мил. 55.
Розгикатися, -каюся, -єшся, гл. Много икать.
Роскинути, -ся. Cм. роскидати, -ся.
Темниця, -ці, ж. 1) Темная комната. Шиють шевчики у світлиці, а кравчики у темниці. Н. п. Шейк. 2) Темница, тюрьма. Там стояла темниця кам'яная. Що у тій то темниці пробувало сімсот козаків, бідних невольників. АД. І. 230. Лучче було б, мій сину, на волі гуляти, як тепер із темниці в вікно виглядати. Грин. III. 690. Ум. темничка, темниченька. КС. 1883. VI. 214.
Шадий, -а, -е. Сѣдой. Вх. Зн. 81.