Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чарівкий

Чарівкий, -а́, -е́ Чарующій. О, чорні брівки чарівкі. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАРІВКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАРІВКИЙ"
Двадцяті́рко чис. ум. отъ двадцятеро. Нема і двадцятірка индичат. Борз. у.
Задуби́ти, -ся. Cм. задублювати, -ся.
Золоття, -тя, с. соб. Золотыя нити? Золотыя вещи? Ой просо, просо — волоття, ой косо, косо, золоття. Мет. 206.
Козоріз, -за, м. Мясникъ, рѣжущій козъ. Желех.
Магнате́рія, -рії, ж. соб. Магнаты, высшее дворянство старой Польши.
Напили́ти Cм. напилювати.
Пригрів, -ву, м. Мѣсто, обогрѣваемое солнцемъ; солнцепекъ. Чабан на соняшному пригріві... спить. О. 1862. V. Кух. 31.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Учорашній, я, е Вчерашній. Шукає вчорашнього дня. Ном. № 10927.
Чорнокорінь, -ню, м. Раст. Cynoglossum officinale L. ЗЮЗО. І. 120.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАРІВКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.