Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вищипати Cм. вищипувати.
Заченцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Сдѣлаться монахомъ.
Лопті́ти, -пчу, -чеш, гл. = лопта́ти. Вх. Зн. 84.
Опатрати, -раю, -єш, гл. = обпатрати.
Повивертати, -та́ю, -єш, гл. 1) Опрокинуть (многое), опрокидывая вылить или выбросить. Страву повивертав, посуду побив. Мнж. 43. Глечики повивертала. Предки наші славні в склепах спочивали, а тепер їх гайдамаки з трун повивертали. К. Досв. 27. 2) Выворотить, вывернуть наизнанку. Кожухи повивертали. 3) Выставить, выпятить, выворотить. Пішов бідний брат до волів, а вони лежать, боки повивертали. Рудч. Ск. II. 132.
Польовниця, -ці, ж. = полуниця.
Поминки, -нок, ж. мн. Поминки. Зробити поминки я хочу, поставити обід старцям. Котл. Ен. Я нічого не жалував на поминки. Г. Барв. 209. русальні поминки. Четвергъ троицкой недѣли. Г. Барв. 350. Cм. помин.
Приділити Cм. приділяти.
Рівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Равняться, уподобляться, сравниваться; сравниваться ростомъ съ чѣмъ. Куди рівняться свині до коня, коли шерсть не така. Ном. № 7931. Хто в псах кохається, сам йому рівняється. Ном. № 12581. А запашний та василечок із тинами рівняється. Грин. III. 537.  
Усічи, -чу, -чеш, гл. = усікти. Шейк.