Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Акваре́льний, -а, -е. Акварельный. Мені тепер дуже і дуже треба одну акварельну краску, називається вона сепія. Шевч. О. 1862. ІІІ. 4.
Вейкати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать: вей! (о евреяхъ). 2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями). Драг. 6.
Відступця, -ці, м. Отступникъ.
За́річок, -чка, м. Рѣчной рукавъ. Канев. у.
Круглота, -ти, ж. = круглість. Давно вже в голові його заклюнулась думка про круглоту землі. Ком. І. 52.
Ми́мрити, -рю, -риш, гл. Говорить невнятно, бормотать. Було часто... мимрить (уже гласу не було): «Ой хто лиха не знає»... Г. Барв. 357. І слухав я, як мимрило щось тихо. К. Іов. 10.
Ми́тусь, митусе́м, нар. О растеніяхъ: комлями внутрь, а верхушками въ противоположныя стороны (лежать). Вас. 176. Мнж. 185. О людяхъ: въ разныя стороны головами (лежать). Мнж. 185. Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались. Козел. у.
Нивора, -ри, ж. Овца, родившаяся въ прошломъ году и перезимовавшая уже зиму. Херс.
Позавойовувати, -вую, -єш, гл. Завоевать (во множествѣ). Позавойовував собі і городів і земель. ЗОЮР. І. 115.
П'яницюга, -ги, об. = п'янюга. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.