Відказувати, -зую, -єш, сов. в. відказати, -жу, -жеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Як Христа дочитаються, то не одказуючи йому: «воистину воскресе», побажай чого: так і станеться. Ішов козак дорогою: «помагай-бі, женче!» Вона ж йому відказала! «Здоров бувай, серце.» 2) Оставлять, оставить въ наслѣдство, завѣщать.
Гонори́стий, -а, -е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип'є.
Єднанщи́на, -ни, ж. Мировая, могорычъ при мировой сдѣлкѣ.
Надгриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. надгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Отгрызать, отгрызть часть.
Одсіч, -чі, ж. Отпоръ.
Полигатися 2, -гаюся, -єшся, гл. Потащиться, отправиться. Поли́галась і я у Київ.
Прирахувати, -ху́ю, -єш, гл. Присчитать.
Січовик, -ка, м. Житель Сѣчи, запорожець.
Солодун, -на, м. = солодій.
Типичний, -а, -е. Типическій. Обличчє.... типичне українське.