Говорючий, -а, -е. Говорящій, имѣющій даръ слова. Говорючий голуб. 2) Говорливый, разговорчивый. Молодий говорючий Радюк.
Зуспіти, -пію, -єш, гл. Встрѣтить. Ми першого очима зуспіли Чайченка. І не счулась, як зуспіли дніпрові дівчата.
Каюк, -ка, м. Родъ лодки; въ различныхъ мѣстахъ различной величины и устройства: на Днѣстрѣ и Днѣстровскомъ лиманѣ до трехъ сажень длины, сдѣланная изъ досокъ, рыболовная лодка. въ Полтав. г. — килевая лодка изъ цѣльной колоды, поднимающая груза до 30 пуд. въ — небольшая рыболовная лодка для одного человѣка. Въ думѣ «Про Кішку Самійла» каюки имѣются у запорожцевъ: когда Самійло Кішка подъѣхалъ къ о. Тендрову на турецкой галерѣ, — тоді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. Ум. каючо́к. Разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив.
Лі́са си, ж. 1) Плетень изъ лозы. Звір лісу пролами та в хлів убереться. 2) Камышевая изгородь между двумя котцями. Cм. котець. 3) Рѣшетка изъ деревянныхъ палочекъ, находящаяся въ сушильнѣ для овощей, — на нее насыпаются фрукты. Cм. озниця. Ум. ліска, лісочка.
Повстанець, -нця, м. Инсургентъ.
Примайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Примастерить, придѣлать.
Регітня, -ні́, ж. Хохотъ, хохотаніе.
Триндикати, -каю, -єш, гл. Наигрывать, напѣвать. Грицько.... триндикає та висвистує.
Фарбовесельчатий, -а, -е. Радужный, цвѣтовъ радуги. Ветрѣчено у Кулиша: Такі то помисли одрадні і сумнії літали над самітньою душею фарбовесельчаті, мов хмари дощовії, що й сяють, і грімлять по над землею.
Фуста, -ти, фусти́на, -ни, фустка, -ки, ж. = хуста, хустина, хустка.