Вогневиця, -ці, ж. = огневиця.
До-схочу́ нар. Вволю, сколько угодно.
Дрівітня, дрівотня, дрі́вутня, -ні, ж. Бревно, на которомъ рубятъ дрова, а также и мѣсто, гдѣ оно находится. Хлопці щось робили та й покинули сокиру, устромивши у дрівотню. На дрівітні дров ні поліна. А турки, що тріски на дрівітні, валяються кучами. Чи пересуне що, чи переложить, а сама зирк із комори на дрівотню.
Митикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = метикувати и пр.
Оселя, -лі, ж. Жилище. Нема в його ні оселі, ні саду, ні ставу. До нашої оселі якийсь москаль припхався. В оселі гріх світити, бо чорт прибіжить.
Прокисати, -са́ю, -єш, сов. в. проки́с(ну)ти, -ну, -неш, гл. Прокисать, прокиснуть. Нехай кисне, — не прокисне, да нікому їсти.
Розбійницький, -а, -е. Разбойническій. Розбійницький син. В розбійницьких наметах тихо й мирно.
Ростворити, -ся. Cм. ростворяти, -ся.
Скосогір, гору, м. Покатость (о поверхности земли). На скосогорі стоїть загорода, тим вона й похилилася з гори на долину.
Чабрак, -ка, м. Чепракъ. На коні узда шовкова, турецьке сідло, на чабраці з кармазину золоте письмо.