Зда́тний, -а, -е. 1) Способный. На хитрощі дівчата здатні. До чого здатний Петро? 2) Годный, пригодный. Ми його приймили у своє село, бо він нам здатний: коваль, бачите, добрий з його. Мені ці халяви не здатні, бо малі.
Картівниця, -ці, ж. = картниця.
Ля́шити, -шу, -шиш, гл. Полонизировать.
Менджува́ти, -джую, -єш, гл. Постоянно мѣняться; барышничать посредствомъ промѣна. Менджує, як циган кіньми.
Мо́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Нескінченний, -а, -е. Безконечный. О, Боже мій, нескінченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре.
Обшукування, -ня, с. Обыскиваніе.
Понапліскувати, -кую, -єш, гл. Наплескать (во многихъ мѣстахъ).
Угощати, -щаю, -єш, сов. в. угостити, -щу, -стиш, гл. Угощать, угостить. Кумом його до себе прохав, добре угощав.
Швиргати, -га́ю, -єш, гл. Швырять. Швиргає з неба лід шматками.