Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вутреня, -ні, ж. = утреня.
Галабута, -ти, ж. Надменность. Вх. Зн. 9.
Забезпе́чувати, -чую, -єш, сов. в. забезпечити, -чу, -чиш, гл. Обезпечивать, обезпечить, обезопасить. Тим я путь свій забезпечу серед грішників завзятих. К. Іов. 14. Справді земля вже його і він вертається додому забезпечений. Мир. ХРВ. 179. Ви тільки городи знали освітою забезпечувати. К. (О. 1861. І. 312).
Звідня́, -ні́, ж. 1) Очная ставка. Чи то раз звідня ця була? Н. Вол. у. 2) Обманъ.
Острішник, -ка, м. Бревно съ колышками для удержанія соломы на крышѣ.
Приймаченько, -ка, м. Ум. отъ приймак.
Родовід, -во́ду, м. Родословіе. Книга родоводу Ісуса Христа. Єв. Мт. І. 1.
Убезпечати, -ча́ю, -єш, сов. в. убезпечити, -чу, -чиш, гл. Увѣрять, увѣрить, обнадеживать, обнадежить, обезопашивать, обезопасить. А я тебе, мій Нечаю, не убезпечаю: держи коня, держи в сідлі для свого звичаю. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш, ти певна? Ой не буду, козаченьку, тебе вбезпечати. Грин. III. 198. Катерина й питає: «де ж дінем запорозьких козаків»? А він її убезпечив: «знайдуть, каже, де дітись». О. 1862. V. 102.
Фурка, -ки, ж. = куделя 1. Вх. Лем. 478.
Чистючка, -ки, ж. Чистуха, чистоплотная.