Зривки, -вок, ж. мн. Деревья съ полуснятыми плодами. Ще нарвала ягід (вишень) на зривках — де-не-де зосталось, — поки ту ягідку піймаєш.
Зринати, -на́ю, -єш, сов. в. зо(і)рнути, -рну, -не́ш и зринути, -ну, -неш, гл.
1) Выплывать, выплыть на поверхность воды, вынырять, вынырнуть. Уже ж сьому синьому каменю на верх не зринать, а павиному піру на дно не тонуть. Утоплений сам зринув.
2) сов. в. Спрыснуть, сорваться, выскользнуть. Покинути відьму тим очкуром, — допіру не втече вона... з очкура не зрине. Колесо зірнуло. Кінь з недоуздка зірнув.
Лиса́ня -ні, ж. Голая гора.
Нахильний, -а, -е. Склонный.
Нириця, -ці, ж. Рана, послѣ того, какъ прорветь нарывъ.
Осягнення, -ня, с. Достиженіе. Осягти. Cм. осягати.
Підсмажити, -ся. Cм. підсмажувати, -ся.
Позапірати, -ра́ю, -єш, гл. Запереть (во множествѣ).
Помотлятися, -ля́юся, -єшся, гл.
1) Помотаться, поболтаться.
2) Послоняться.
Уселячина, -ни, ж. Всячина. Бессараб.