Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Басарабець, -бця, м. Бессарабець. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти». Грин. ІII. 563.
Задува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заду́ти, -дму́, ме́ш, гл. Задувать, задуть. На ніч стануть світло задувати. Макс. (1834), 158.
Клиша, -ші, об. Человѣкъ, на ходу задѣвающій ногою за ногу въ косточкахъ. Борз. у.
Обвітряний, -а, -е. Обвѣянный вѣтромъ. Осмалений сонцем та обвітряний здававсь він ще похмурнійший, ніж був. МВ. ІІ. 148.
Перекисати, -са́ю, -єш, сов. в. перекиснути, -ну, -неш, гл. 1) Перекисать, перекиснуть. Тісто перекисне. 2) Перемокать, перемокнуть, промокнуть. По дощеві перемочиться, перекисне. Зміев. у.
Підсихати, -ха́ю, -єш, сов. в. підсохти, -хну, -неш, гл. Подсыхать, подсохнуть. А дров нарубав гнилих, та вони підсохнуть трохи та й займуться. Рудч. Ск. І. 124.
Позатягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Затянуть (во множествѣ). Люльки позатягають та купами ходять кругом дівчат. Кв. 2) очі позатягало. Глаза ввалились. Левиц. Пов. 100.  
Провідати Cм. провідувати.
Ратюга, -ги, ж. Ув. отъ ратище. О. 1862. VI. 76.
Цята, -ти, ж. 1) Крапинка, пятнышко, точка. 2) Капля. Йди по воду, бо нема води й цяти. Черк. у. Ум. цятка, цяточка.