Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вирай, -раю, м. = вирій. Маркев. 18.
Відпоминати, -на́ю, -єш, гл. Помянуть (церковнымъ поминовеніемъ). Кому се зостанеться, той і спасибі скаже, і відпоминає нас. Кв. І. 118. Умер той дід, поховали, відпоминали. Г. Барв. 196. Одпоминають попи мою душу. КС. 1882. X. 24.
Ди сокр. диви. А ди-но. Смотри-ка. А ди-но, який нее побіг. Камен. у.. Cм. Дивитися.
Загу́дити, -джу, -диш, гл. Начать порицать, находить недостатки. Дивувалась, що се сталось старому, що разом загудив Василя. Кв. І. 58.
Курняв! меж. Подражаніе мяуканью. Желех.
Салашина, -ни, ж. = салаш. Желех.
Ста-півтора, числ. = Півтораста. Чоловікові тому було год сто або ста-півтора. Харьк.
Токарівна, -ни, ж. Дочь токаря.
Туя, туї, ж. Раст. = тоя. Вх. Пч. І. 8.
Упоїти, упою, -їш, гл. Упоить, напоить пьянымъ. Дак вона свого мужа упоїла чисто, щоб він нічого не знав. Рудч. Ск. І. 84.