Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білченя, -няти, с. Дѣтенышъ бѣлки. Черк. у.
Бісіянський, -а, -е. = бісовський. Какъ бранное слово встрѣчено въ народ. разсказѣ: Ну, та й утяла ж бісіянська віра! так гуля й набігла. Грин. II. 207.
Бортняк, -ка, м. Эпитетъ медвѣдя. Широко ступав він, неначе ведмідь-бортняк. Стор. МПр. 109.
Гукани́на, -ни, ж. Крики, окликанія.
Інфима, -ми, ж. Второй изъ семи классовъ духовн. училищъ и семинарій. Сим. 175.
Підтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтекти́, -течу́, -че́ш, гл. Подтекать, подтетечь.
Поприкороччувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ). Я їм язики поприкороччую, щоб не брехали так. Богод. у.
Собачник, -ка, м. Любящій собакъ.
Сповитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. А бабі сповитусі кладуть у домовину палицю. ЗОЮР. II. 44.
Червоточина, -ни, ж. 1) Червоточина. На дерево зрублене нападе червоточина. Чуб. І. 10. 2) = червотока 2. До Івана (VI. 24) з дерева пада усяке яблуко, а після Івана тілько червоточина. Мнж. 157.