Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурлити, -лю, -лиш, гл. Бурлить. Чути — щось гуде клекоче, бурлить страшніше самого грому. Кв.
Вереди, -дів, мн. Капризы, прихоти.
Вирачкуватися, -куюся, -єшся, гл. Вылѣзть на четверенькахъ, вообще выбраться съ трудомъ на гору (о человѣкѣ, лошадяхъ). (Залюбовск.).
Гадь, -ді, ж. = гаддя. В хаті була всяка гадь..... вужі та ящірки. Гн. ІІ. 66. На благовіщіня гадь вилазит із землі. Фр. Пр. 59.
Досновиґа́тися, -ґа́юся, -єшся, гл. Дошляться, дошататься.
Калганка, -ки, ж. = калганівка. І кубками пили слив'янку, ... горілку просту і калганку. Котл. Ен. І. 19.
Повандрувати, -рую, -єш, гл. = помандрувати. Куди та дівчина повандрує? Чуб. V. 96.
Прищурювати, -рюю, -єш, сов. в. прищурити, -рю, -риш, гл. = прищулювати, прищулити 1. Кінь прищурив уха. Рудч. Ск. І. 99.
Телятище, -ща, с. ув. отъ теля. Єдно-м мала телятище, і то-м не загнала. Гол. II. 449.
Хаменутися, -нуся, -нешся, гл. = схаменутися. Він хаменувсь тепер. Н. Вол. у.