Вициркати, -каю, -єш, одн. в. вициркнути, -ну, -неш, гл. Выжать что либо жидкое такъ, чтобы оно брызнуло струей. Вициркати молоко з цицьки; вициркати сік з зілля.
Гиль! меж. = гиля. Гиль, мої гуси, вуть, мої ушки. гиль-гу и употребляется какъ существительное въ значеніи: околесица, чушь. Прийшов отой брехун, як заніс гиль-гуси.
Застиди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = засоромити.
Кила, -ли, ж. Грыжа.
Любі́сько нар. = любісінько.
Обкладати, -да́ю, -єш, сов. в. обкласти, -кладу́, -де́ш, гл. Обкладывать, обложить.
Поґвалтувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Пошумѣть, покричать.
2) Произвести насиліе (надъ многими).
Посміхати, -ха́ю, -єш, гл. Посмѣиваться. Стали люде теє зачувати, стали з удовиченьків посміхати.
Стар, -ра, -ре = старий. Стар як котюга, а бреше як щеня.
Чухачка, -ки, ж. = короста, Scabies.