Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

босяжник
босяк
босятник
бот
ботвина
ботей
ботелев
боти
ботик
боток
ботюк
ботя
бохало
бохон
бохунець
боцюн
боцян
бочалка
бочанець
бочанин
бочастий
боченько
бочечка
бочечок
бочистий
бочити
бочитися
бочище
бочій
бочка
бочковий
бочкори
бочкуватий
бочкур
бочок
бочонок
бочуля
боюн
боягуз
боязкий
боязко
боязливий
боязливо
боязний
боязно
боязький
боязько
боярий
боярин
бояринування
бояринувати
бояронько
боярочко
боярство
боярський
боярчик
боясть
боятися
бра
бравий
браво
брага
браговар
бражечка
бражка
бражний
бражник
бражниця
бражуха
бразилія
бразолійний
бразолійник
бразолія
бразоля
брай
брак
бракнути
бракувати
бральниця
браля
брам
брама
брамний
брамурний
брандзя
брандуші
брандушки
бранець
бранка
брання
браночка
брань
брат
братан
братанець
братаниця
братанич
братаничка
братання
брататися
браташшя
брате
братерній
братерство
братерськи
братерський
братець
братецьки
брати
братим
братимство
братина
братися
братителі
братиха
братища
братів
братівство
братієчко
братій
Благаний, -а, -е. Желанный, просимый.
Вагітна Прилаг., употр. только въ ж. р. Беременная (о женщинѣ). Рудч. Ск. І. 209.
Допива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Ном. № 11449. Чом ви.... пива не допиваєте? ЗОЮР. І. 224. 2) Пить сколько хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипляла? Чуб. V. 928. Сама не ззість і не доп'є, — його нагодує. Шевч. 105.
Защи́пувати, -пую, -єш, сов. в. защипну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Залѣплять, залѣпить (пирогъ, вареникъ). Варила дружечка пиріжки, защипувала їх в три ріжки. О. 1862. IV. 35.
Ноздрятий, -а, -е. = ніздруватий. Пирятин. у. Слов. Д. Эварн.
Покріпляти, -ля́ю, -єш, сов. в. покріпити, -плю́, -пиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить. За столом сиділи, покріпляли сили. К. Досв. 110. Навчив єси людей на добрий розум і покріпляв знеможенії руки. К. Іов. 9.
Понаучувати, -чую, -єш, гл. = понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував. К. (О. 1861. II. 228).
Попручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Побарахтаться. Попручався, поки й вирвався.
Смолавець, -вця, м. Сопливецъ. Угор.
Тайничок, -чка, м. Ум. отъ тайник.
Нас спонсорують: