Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бісурманець
бісяка
біхреса
бічечок
бічи
бічко
бічний
бічок
біючий
біяк
біяти
блават
блаватас
блаватний
блаватус
блавучити
благаний
благання
благати
благатися
благач
благащий
благий
благо
благовірний
благовісний
благовісник
благовіст
благовістити
благовіщення
благовіщний
благодар
благодатний
благодатно
благодать
благоподобно
благополучний
благополучно
благородний
благородність
благословенний
благословення
благословенство
благословити
благословляти
благословлятися
благостинний
благостиня
благость
благочестивий
благочестя
благочинний
благочинник
благуватий
благузнити
благунка
благущий
блаженний
блаженство
блажитися
блажчий
блазен
блазенство
блазенський
блазень
блазеня
блазник
блазнити
блазнитися
блазнувати
блазнюк
блазнюха
блазнючка
блазня
блакит
блакитний
блакитніти
блакить
блам
бламанка
бланений
бланя
бланяр
блатнарь
блевіт
блевузнити
блезно
блейвас
блейвасовий
блекитець
блекіт
блеклий
блекнути
блекот
блекота
блекотати
блекотиця
блекотора
блекоторя
блендати
блеск
блескітка
блескотіти
блеснути
блехувати
блешня
блещі
блеяти
бливесенько
блигий
блигом
блигомий
ближній
ближчати
ближче
ближчий
близ
близенний
близень
близенький
Ая́йкання, -ня, с. Вскрикиваніе: ай-ай.
Ватра, -ри, ж. 1) Очагъ. Шух. І. 186. Огонь. жива ватра. Огонь, добытый при помощи тренія другъ о друга двухъ кусковъ дерева; добывается съ извѣстными обрядами ватагом в полонині и служить для разведенія огня въ жилищѣ пастуховъ и для совершенія различныхъ обрядовыхъ дѣйствій надъ скотомъ, охраняющихъ, по мнѣнію пастуховъ, этотъ послѣдній. Шух. І. 191. 2) Подъ печи, на которомъ печется хлѣбъ. Вх. Лем. 395. Ум. ватерка. Ой там на леваді ватерка ся курить. Гол. І. 290. Чи би ви не дали мені ватерки? Гн. II. 241.
Заси́віти, -вію, -єш, гл. 1) Посѣдѣть. 2) Засѣрѣть. Аф. 434.
Коробочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ коро́бка. Ой я свій крам у коробочку склав. АД. II. Чи зробиш луб'яну коробочку? Г. Барв. 324. А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив. Н. п. 2) Въ водяной мельницѣ чугунное гнѣздо для веретена шестерни. Черниг. у.
Кріпитися, -плюся, -пишся, гл. Крѣпиться, твердо держаться. Кріпиться, як диня на морозі. Ном. № 2444. Не давши слова — держись, а давши — кріпись. Ном. № 10675.
Нама́щувати, -щую, -єш, сов. в. намастити, -мащу, -стиш, гл. 1) Намасливать, намаслить. Намастила вареничків не з солоним маслом. Мил. 73. 2) Намазывать, намазать. Ой дівчино милостива, чим ти брови намастила? Намастила кукурвасом. Н. п. 3) Помазывать, помазать. Дух Господень на мені, котрого ради намастив мене. Єв. Л. IV. 18.
Окрилатіти, -тію, -єш, гл. Окрылиться.
Ретельне нар. Аккуратно, точно. Знаю ретельне, що.... Федьк.
Розмекетатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розмекетатися.
Рябий, -а, -е. Пестрый. Рябії курчата. Чуб. III. 138. 2) Рябый, покрытый оспинами, рыжими пятнами. А я ряба родилася, чорнявому судилася. Чуб. V. 604. Ум. рябенький, рябесенький. Ти, голубе сивесенький, ти на крильця рябесенький. Грин. III. 184.
Нас спонсорують: