Відізватися Cм. відзиватися.
Возичок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Горну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Пригребать, придвигать, загребать. Кожна ручка собі горне. 2) Обнимать. Бондарь відра набиває, мене горне пригортає.
Дзюрча́ння, -ня, с. Журчаніе.
Заохо́та, -ти, ж. Поощреніе.
Куритися, -рю́ся, -ришся, гл.
1) Куриться (о табакѣ). Чогось у мене не куриться, — чи табак не сухий, чи що.
2) Пылиться. Не жаль мені доріженьки, що куриться курно.
3) Дымиться. Зеленая ліщинонько, чом не гориш, та все куришся?
4) Куриться, испускать благовоніе. Куривсь для духу яловець. Нате і мій гріш на ладан, щоб і моє перед Богом курилось.
Орел, орла, м. 1) Орелъ. Ой з-за гори, із-за кручі орли вилітають. Орла не можна бити; а як його стріляти, то треба спитать тричи: чи нажився на світі. Летять сини України вірли і соколи. Употребляется какъ ласкательное слово въ приложеніи къ мужчинѣ, преимущественно козаку. Ой куди ж ти од'їзжаєш, сизокрилий орле? 2) Названіе вола съ большими, вертикально поднимающимися рогами, концы которыхъ загнуты назадъ. Ум. орлик, орличок, орлонько.
Поґрасувати, -су́ю, -єш, гл. Вытоптать, истоптать (во множествѣ).
Розговітися Cм. розгівлятися.
Угонобити, -ся. Cм. угонобляти, -ся.