Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бартка
баруля
бархан
бархановий
баршан
баршановий
бас
басавринок
басаман
басаманити
басамання
басамонка
басамуга
басамунка
басан
басанунка
басанунча
басань
басарабець
басарабія
басарабський
басаримок
басаринка
басарунок
баси
басик
басиста
басистий
басисько
басити
басище
баскаличитися
баский
басовий
басок
басоля
бастрюк
бастря
басування
басувати
басурман
баська
басюка
басюра
баталев
баталей
баталійон
баталія
батеньків
батенько
батечко
батівня
батіг
батіжок
батіночко
батова
батовий
батожжя
батожильно
батожистий
батожисько
батожити
батожище
батонько
батошки
батувати
батуга
батуньо
батура
батуринка
батурмен
батусьо
батьків
батьківський
батьківщина
батько
батькувати
батюга
батюшечка
батюшка
батющин
батя
баус
баусатий
бах!
бахати
бахмат
бахматий
бахмутка
бахнути
бахта
бахтарма
бахтати
бахур
бахурка
бахурня
бахурувати
бахуруватий
бахурча
бахурь
бахусуватий
бацькати
бацькатися
бацькун
бацьнути
бачити
бачитися
бачко
бачний
бачність
бачно
бачучий
бачущий
бачця
баша I
баша II
башенько
башмармак
башта
баштан
Гамуз, -зу, м. 1) Мякоть, мязга. 2) потрощити на гамуз. Разбить въ дребезги. Потрощили їм ноги на гамуз. ЗОЮР. І. 76. 3) гамузом. Все вмѣстѣ, сполна. Забрав гамузом, нічого не оставив. Екатер. г. Ну, я скажу гамузом ціну за всю роботу. Лубен. у.
Кріпший, -а, -е. Ср. степ. отъ кріпки́й. Болѣе крѣпкій. Над жида нема кріпшого в вірі. Ном. 897.
Натинати, -на́ю, -єш, сов. в. натяти, -тну, -не́ш, гл. Нарубливать, нарубить, нарѣзывать, нарѣзать.
Нутро, -ра́, с. Нутро, внутренность. Неначе залізом палили моє нутро. Стор. МПр. 34.
Опівзні, -нів. Cм. півзні.
Поглузузати, -зую, -єш, гл. Посмѣяться, подвергнуть насмѣшкамъ. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву. Шевч. 123.
Провечеряти, -ряю, -єш, гл. Проужинать. Провечеряв три копійки. Харьк.
Рамено, -на, с. 1) Перекрестье креста. Лохв. у. 2) Въ вѣтряной мельницѣ: каждое изъ двухъ бревенъ, проходящихъ сквозь валъ и перекрещивающихся, къ которымъ придѣланы крылья. Лохв. у. 3) Въ мельницѣ: радіусъ соединяющій кругъ колеса съ осью. Черниг. у. Мик. 480. 4) Часть ступи походючої. Шух. І. 104.
Смеречина, -ни, ж. 1) Одно дерево евреи. пихты. Гол. II. 154. 2) Пихтовый лѣсъ. Угор.
Тузлук, -ка, м. 1) Щелокъ для бученія бѣлья. Положи сорочку в тузлук. Лебед. у. 2) Разсолъ, въ которомъ солятъ рыбу. Черном.
Нас спонсорують: