Бідувати, -дую, -єш, гл. Бѣдствовать, терпѣть несчастье. П'є п'яниця неділю.... п'є п'яниця другую, а я бідна бідую. Лучче мені жінку мати, як самому бідувати.
Витолочувати, -чую, -єш, сов. в. витолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать. Не дали мені й зібрать того ячменю, увесь витолочили. Всю траву витолочили гуляючи.
В'язань, -ні, ж. Пучекъ, букетъ. Велика в'язан квітя.
Означати, -ча́ю, -єш, сов. в. означи́ти, -чу́, -чи́ш, гл.
1) = значи́ти, позначити. Ввесь поїзд наш (весільний) означений, а наш князь не означен. Де б його таку швачку обиськать, щоб його означить?
2) Только несов. в. Значить, означать. Що воно означа, нехай письменні розберуть.
Повгодовуватися, -довуємося, -єтеся, гл. Откармливаться, откормиться (о многихъ). Гарно у вас индики повгодовувалися.
Полив'яний, -а, -е. Глазированный, муравленный. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок. Се ще тютя з полив'яним, носом.
Посувом нар. Подвигая, подвигаясь.
Пужално, -на, с. Кнутовище. Іде чумак дорогою, на пужално й упірається.
Розголошувати, -шую, -єш, гл. = розголошати. Не видів потреби розголошувати, що і як то.
Шкодити, -джу, -диш, гл.
1) Вредить, приносить вредъ, убытокъ. Не один козак сам собі шкоду шкодив, що від молодої жінки у військо ходив. Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.
2) Проказничать.