Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Ум. бурлаченько. бурлачок.
Жизняни́й, -а́, -е́. Жизненный. Се воля жизняних непохибних законів, що сила силою із віка в вік була.
Кріпець, -пцю, м. = кріп.
Межи́ти, -жу, -жи́ш, гл. Мариновать? вялить?
Назди́б нар. Навстрѣчу.
Невістонька, -ки и невісточка, -ки, ж. Ум. отъ невістка.
Підплигнути Cм. підплигувати.
Різонути, -ну, -неш, гл. Съ силой рѣзнуть. Тут разом різонуто ножем та й амінь.
Талапання 2, -ня, с. = талапання.
Уповажнювати, -нюю, -єш, сов. в. уповажнити, -ню, -ниш, гл. Давать, дать законное право. Помста і крівава кара, яким би ми правом її ні вповажнювали, ще ніколи не сповняла душі винуватого иншими чувствами, опріч звірячих.