Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бровар, -ра, м. = броварь. Рудч. Чп. 245.
Бунтівний, -а, -е. = бунтовливий. Желех.
Вихорити, -рю, -риш, гл. 1) Вихрить, крутиться вихремъ. Вітер.... рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив. Мир. Пов. І. 14. Буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі, вихорючи, немов густу кашу у повітрі. Мир. Пов. І. 112.
Загрімоті́ти, -мочу́, -ти́ш, гл. Загремѣть. Як загрімотить грім. Рудч. Ск. II. 102.
Зрошати, -ша́ю, -єш, сов. в. зроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Орошать, оросить. К. Досв. 26. Дрібненькими слізоньками все поле зросила. Мет. 274. Припав він до землі та й зросив її слізьми. МВ. ІІ. 70.
Наскрадати, -да́ю, -єш, гл. Накрасть. Як возив він лк жидівський, то наскрадав лісу чимало. Канев. у.
Нині нар. Сегодня. Бодай мій ворог знав, що нині за день. Ном. № 4037. Від нині бачитимете небо відкрите. Єв. І. І. 51.
Примірити, -ся. Cм. приміряти, -ся.
Прислон, -ну, м. 1) Мѣсто, гдѣ лежитъ покойникъ въ домѣ. Угор. 2) Горный обрывъ. Угор.
Стіна, -ни, ж. 1) Стѣна. Мовчить, як стіна. ЗОЮР. І. 147. Мила б я стіни, щоб були білі. Мет. 126. Все село як за стіну засунулось, — такі смутні всі. МВ. І. 99. 2) Стѣна, плетена невода. (Стрижевск.). 3) Рядъ зубовъ въ одной сторонѣ челюсти. Ви б у Прохори поїхали, там дід замовляє (зуби); а то так усю стіну й викрутить, да й знов буде зачинатись. Г. Барв. 35. 4) Тучи на западѣ, за которыя заходитъ солнце. Як сонце заходить за стіну, то буде дощ. Грин. I. 12. 5) При кулачномъ боѣ: рядъ, шеренга бойцовъ. Маркев. 76. Ум. стінка, стінонька, стіночка. Лежить мила, мов китайка синя, стоїть милий, як стінонька білий. Н. п. (Г. Барв. 437).
Нас спонсорують: