Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лисніти
лиснути
лисовий
лисовин
лисовиння
лисовинчик
лисок
лисочка
лист
листа
листатий
листва
листвиця
листик
листиковий
листка
листовий I
листовий II
листовне
листовний
листовня
листок
листоноша
листонько
листопад
листопадний
листоподавець
листочок
листування
листуватися
листя
листястий
листячко
лисун
лисуна
лисуха
лись
лися
лисяк
лисячий
литва
литвин
литвинка
литвинок
литвинський
литвинчики
литерний віз
лити
литий
литися
литка
литкати
литкуп
литовка
литовський
литра
лихва
лихварка
лихварство
лихварь
лихий
лихо
лиховина
лиховодити
лиховщина
лиходій
лиходійка
лиходійство
лиходільниця
лихоліття
лихоманка
лихоманник
лихомовити
лихороб
лихоробство
лихослов
лихословити
лихота
лихтарик
лихтарний
лихтарня
лихтарь
лихтувати
лихувати
лихун
лицарія
лицарство
лицарський
лицарь
лицарькуватий
лицарювати
лице
лицемір
лицемірний
лицемірно
лицемірство
лицерствіє
лицювання
лицювати
лицяння
лицятися
лич
личак
личаковий
личаний
личина
личити
личко I
личко II
личкований
личковий
личкувати
личман
личний
личчя
лиш
лишай
лишак
лишанка
лишати
Бурячча, -ча, с. соб. отъ буряк.
Вурдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) О молокѣ: створаживаться. Херс. Галиц. 2) О людяхъ: дѣлать кислую физіономію.
Зара́ні нар. 1) Рано утромъ. Посію шевлію зарані в неділю. Чуб. V. 601. 2) Пораньше. Ну вже ж, мамо, сьогодні зарані упораюся, зарані пообідаємо, та піду хоч раз погуляю. Мир. Пов. І. 167. Ум. заране́нька, заране́нько. Я зараненька рушив у поле. Черниг. у. Зараненько витопила піч та й пішла в поле. Леб. у.
Обрушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Взволноваться. Народ обрушився. Волын. г. Уся ватага його обрушилась та збунтувалась. Ком. І. 54. 2) Двинуться въ путь. Новомоск. у. (Залюб.).
Пашка, -ки, ж. Ум. отъ паха.
Підвишень, -шня, м. Родъ гриба, Agaricus prunulus. ЗЮЗО. І. 110.
Полаторжитися, -жуся, -жишся, гл. Помириться. Як би вони полаторжилися, се б то поладились, то й жили б у місті. Борз. у.
Порушати, -ша́ю, -єш, сов. в. порушити, -шу, -шиш, гл. 1) Двигать, двинуть. 2) Трогать, тронуть. Віл не порушав з ясел жадного стебла. Драг. 109. Также и въ нравствен. смыслѣ: Може й Русалку, думаю собі, весна порушить, і піде вона, щоб навтішатися з гаїв, левад та лук. Г. Барв. 374. 3) Побуждать, побудить. Як тебе сумління порушило отак зробити? Н. Вол. у.
Промивати, -ва́ю, -єш, сов. в. промити, -мию, -єш, гл. Промывать, промыть. Тече річка невеличка, промивав піски. О. 1862. І. 49. Возьми води керничної, промий чорні очі. Чуб. V. 996.
Родатися, -даюся, -єшся, гл. 1) Родниться, вступать въ родство. Александров. у. 2) Поддерживать родственныя отношенія, признаваться въ родствѣ. Старі повмірали, а молоді не дуже вже родаються. Черк. у. Хто з нами родається, той і родич нам. Лебед. у.
Нас спонсорують: