Блудити, -джу, -диш, гл.
1) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди понад берегами. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ми блудили цілий ліс.
2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби.
3) — словами. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре.
Брага, -ги, ж.
1) Брага, родъ напитка (изъ просянаго солода). Лемішку і куліш глитали і брагу кухликом тягли. І кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку.
2) Брага, спущенный заторъ, — имъ кормятъ скотъ. Пили, як брагу поросята, горілку так вони тягли. Ум. бражка. бражечка. А що їли? — Кашку. А що пили? — Бражку. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пить буду, молодая?
Лохина, -ни, ж. Раст. Vaccinium uliginosum.
Нив'я, -в'я́, с. Пахотное поле, пахоть. Переорювали панське нив'я. Довго розглядав зелене нив'я. Жайворонки... заливаються собі по — над нив'ям. Тепер саме дикі качки по нив'ях пасуться. По нив'ю погана дорога.
Потанути, -ну, -неш, гл. Растаять. Вже багато потало снігу. Погинуть лихі люде, як той сніг нехай потануть.
Прожерення, -ня, с. Пожраніе. Привезе циган царівну нашому змієві на прожеренів.
Тарас, -су, м. Фашинникъ, хворостъ для гатей. Греблі з тарасу помережили річку.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они!
Угріва, -ви, ж. = угрівок.
Шрубка, -ки, ж. Гайка къ винту.