Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хрущище
хрьокати
хрьоп!
хрьопати
хрьопнути
хрьопнутися
хрюкати
хрякати
хрякатися
хряки
хрякотиннн
хряп!
хряпати
хряпатися
хряпи
хряпкати
хряпкий
хряпко
хряпнути
хряпнутися
хряпотіти
хряпуватий
хряпусь!
хряск
хряскати
хряскіт
хряснути
хряснутися
хрястіти
хрястка
хрящ
хрящик
хрящовий
хтем
хтивий
хтивість
хтіти
хто
хтокало
хтокання
хтокати
хтось
ху!
хуґа
худавий
худак
худий
худина
худібка
худібний
худібчина
худко
худніти
худнути
худо I
худо II
худоба
худобина
худобиця
худобний
худобство
худок
худопахолок
худорба
худорлявий
худосилок
худчина
худяк
хук
хукати
хукнути
хундамент
хундатирь
хунт
хунтівка
хунтовий
хупавий
хупавість
хупавка
хупаво
хупишка
хупор
хура 1
хура 2
хураж
хурбан
хурбет
хурда
хурделити
хурделиця
хурдига
хурдиґарня
хурдиста
хурдник
хурія
хуркало
хуркнути
хурман
хурманка
хурманувати
хурта
хуртеча
хуртовина
хуртовинний
хуртуна
хурувати
хуруватися
хур-хур
хурчати
хуря
хус
хуста
хустина
хустиця
хустка
хустя
хутенький
хутір
хутірський
хуткий
Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. Дума. До булаті треба голови. Посл. 2) = кийок. Грин. III. 667. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Рудч. Ск. І. 21. Ум. Булавка. Ном. № 3944. Булавочка. Чуб. V. 1086.
Бутик, -ка, м. Ум. отъ бут.
Вихолодити, -ся. Cм. вихолоджувати, -ся.
Грудо́к, -дка́, м. Ум. отъ груд.
Досми́кування, -ня, с. Додергиваніе.
Надірва́ти, -ся. Cм. надривати, -ся.
Повдовольнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Удовлетвориться (о многихъ).
Примірятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. примірятися, -рюся, -ришся, гл. 1) Примѣряться, примѣриться. 2) Прицѣливаться, прицѣлиться. Без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилав. Ой ще козак не примірився, а татарин ік лихій матері з коня покотився. АД. І. 170. 3) Прилагаться, приложиться какъ разъ какъ слѣдуетъ. Так уже воно приміряється, як горбатий до стіни. Ном. № 13079.
Птичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ птиця. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 48.
Ста-півтора, числ. = Півтораста. Чоловікові тому було год сто або ста-півтора. Харьк.
Нас спонсорують: