Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хлист
хлистати
хлись
хлиськати
хліб
хлібеня
хлібина
хлібити
хлібівча
хлібний
хлібодар
хлібодарник
хлібопека
хлібопекня
хлібороб
хліборобити
хліборобів
хліборобка
хліборобний
хліборобник
хліборобство
хліборобський
хлібосіль
хлібусь
хлібчик
хлібчичок
хліб'я
хлів
хлівина
хлівище
хлівчик
хло
хлоню
хлоп
хлопак
хлопан
хлопець
хлопити
хлопище
хлопійко
хлопіт
хлопко
хлопкувати
хлопнути
хлопотати
хлопство
хлопський
хлоптати
хлопцювати
хлопцюга
хлопча
хлопчак
хлопченя
хлопчик
хлопчина
хлопчичок
хлоп'я
хлоп'ячий
хлоста
хлудина
хльобтати
хльоп!
хльоптати
хльора
хльорка
хльос
хльостати
хльость!
хлюдина
хлюнути
хлюп
хлюпання
хлюпати
хлюпатися
хлюпій
хлюпнути
хлюпнутися
хлюпостатися
хлюпостіти
хлюпотіти
хлюснути
хлюст
хлющ
хлющити
хляґа
хляґоза
хляґозити
хляда
хлядрівка
хлядрувати
хляжниця
хляка
хляки
хлянути
хляп!
хляпати
хляпнути
хлястор
хлясь!
хляти
хлятьба
хлящем
хм!
хмара
хмарина
хмарити
хмарка
хмарний
хмарник
хмарно
хмаровий
хмаронька
хмелик
хмелина
хмелити
хмель
хмельний
хмельник
хмельничанин
хмельниччина
Викрадати, -даю, -єш, сов. в. викрасти, -ду, -деш, гл. Выкрадать, выкрасть. Який батько, такий син — викрали з діжки сир. Ном. № 7137.
Защебета́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Защебетать. Защебетав жайворонок, угору летючи. Шевч. 30. Защебече соловей уночі, розвеселить мої чорні очі. Чуб. III. 147. 2) Заговорить быстро и весело. Повеселішала наша Феська, защебетала до баби. Г. Барв. 198.
Огляд, -ду, м. 1) Осмотръ; обзоръ; смотръ. Вернувшись після огляду козацької сотні. Кв. II. 69. на огляд добрий. На взглядъ хорошій. за два огляди. Дважды осмотрѣвъ. Харьк. у. купив за три огляди. Укралъ. Мнж. 166. 2) мн. = оглядини. Пошел Ванічко в огляди без материной поради. Гол. II. 711.
Одинак, -ка, м. = одинець.
Пилюра, -ри, ж. = пилюга. Конст. у.
Плечевий, -а́, -е́ Плечевой, къ плечу относящійся. рушник плечеви́й. Полотенце, которымъ повязываютъ старостів на сватаньѣ. Вас. 167.
Понасторочувати, -чуємо, -єте, гл. Тоже, что и насторочити, но во множествѣ.
Поспішати, -ша́ю, -єш, сов. в. поспіши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить, поспѣшить, торопиться, поторопиться. Швидче додому поспішає. Рудч. Ск. І. 137. Ой не копай, козаченьку, зілля, та поспішай до дівчини на весілля. Чуб. V. 366.
Ужака, -ки, м. = вужака. Ном. № 12201. ЗОЮР. II. 33.
Упервині нар. 1) = уперве. Може що й не так зробив, — це було впервині мені. Верхнеднѣп. у. 2) Прежде, въ прежнія времена. Упервині не пиш робилось. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: