Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хопитися
хопта
хор
хорбак
хорбури
хори
хорий
хорімці
хоріти
хоріш
хоркотавий
хоркотати
хоркотливий
хорма
хороба
хоробливий
хоробний
хоробрий
хоробрість
хоробро
хоровитий
хоровитість
хорогва
хорома
хоромина
хоромочка
хоронення
хоронити
хороство
хоростіль
хорота
хорохонька
хорош
хороше
хорошень
хороший
хорошити
хорошитися
хорошіти
хорошка
хорошкуватий
хорт
хортеня
хортиця
хортище
хортовий
хортуватий
хортуна
хортунити
хорування
хорувати
хоругва
хоругов
хоружий
хорунговий
хорунженко
хорунжий
хорунжівна
хорустіль
хорустільник
хорявий
хосен
хосний
хоснувати
хотар
хоті
хотіння
хотіти
хотітися
хотя
хотяй
хоха
хохітва
хохля
хохол
хохолаз
хохоланя
хохолик
хохуль
хохуля
хоць
хоч
хощик
храбори
храбрувати
храбруватися
храбуз
храбур
храбуст
храм
храмати
храмачка
храмий
храмина
храмник
храмовий
храмота
храмування
храмувати
хранитель
хранити
хранцуз
храп 1
храп 2
храпа
храпавий I
храпавий II
храпій
храплє
храпливий
хращати
хребет
хребетник
хребтина
хрелівна
хрест
хрестатий
хрестато
хрестачний
хрестець
Дє́ меж. Восклицаніе, которымъ останавливаютъ бодающагося вола. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Зарі́бник, -ка, м. Человѣкъ, живущій заработками, рабочій, работникъ. Желех.
Лазунка, -ки, ж. = варяниця. Лазунки — ті ж варениці. Ном. № 975. На мнишки ладунки, на всрениці лазунки. Ном. № 975.
Ля́мент, -ту, м. = лемент.
Начепляти, -ля́ю, -єш, гл. Нацѣплять во множествѣ. Рудч. Ск. І. 189. Начепляла собі такого багато намиста, що й шия вгинається. Нацепляла кораликів, щоб її любили. Чуб.
Німчин, -на, м. = німець 1. З ким я буду сю ніч ночувати? Чи з турчином, чи з німчином, ой чи з поляком? Чуб. V. 885.
Пододержувати, -жую, -єш, гл. Додержать (многихъ).
Пом'ятися, -мну́ся, -мне́шся, гл. 1) Помяться, измяться. 2) ? Він довго не сперечався, потерся, пом'явся та й мусів доставити гроші. Левиц. Пов. 65.
Примащувати, -щую, -єш, сов. в. примастити, -мащу, -стиш, гл. Сдабривать, сдобрить кормъ. Херс. г. Мукою примащують січку худобі. МУЕ. І. 99.
Умивальниця, -ці, ж. Умывальникъ. Ісус налив води в умивальницю. Св. І. XIII. 5.
Нас спонсорують: