Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

олійничка
олійня
олійок
олінь
оліпити
олія
оліярня
олтарь
олупити
олці
ольмик
ольха
ольшина
омазкати
омаль
омамити
оман
омана
оманець
оманити
оманний
оманювати
омаста
омах
омаць
омачка
омег
омеґа
омела
омелюх
омелюха
омервитися
омертвіти
омет
омивати
омилити
омилка
омилок
омильний
омиляти
омилятися
оминати
омити
омірати
омітати
омлівати
омолок
оморочити
оморочувати
омоскалити
омоскалювати
омоскалюватися
омохтіти
омочити
омпити
омпно
омрак
омрачатися
омряк
омряк 2
омурати
омшаник
омшити
ом'яснутися
он
онавісніти
онагр
онада
онаджити
онакий
оначити
онде
ондека
оне
онемощіти
ониж
оник
оніміти
оно
оновити
оновлення
оновляти
оногди
оногдивай
онудніти
онук
онука
онуча
онуча 2
онучечка
онушник
онцихрист
онь
опад
опадати
опадка
опазолитися
опак
опакостити
опал
опалати
опалачка
опалий
опалини
опалити
опалка
опалубити
опалюх
опаляти
опалятися
опаморочитися
опам'ятатися
опам'ятуватися
опанування
опанувати
опануватися
опанча
опанчина
опар
опара
Вилкастий, -а, -е. Вилообразный. Вх. Лем. 398.
Ді́вчи́на, -ни, ж. 1) Дѣвица, дѣвушка, дѣвочка. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мет. 79. Дівчино моя зарученая, чого ж ти така засмученая? Мет. 72. Погуляла дівчиною років зо три. МВ. І. 7. 2) Также: Кра́сна ді́вчина. Названіе дѣвушки, стоящей около матері въ игрѣ въ ворона. Маркев. 71. 3) Ді́вчина з ві́драми. Одно изъ созвѣздій. Дещо. 37. Ум. Ді́вчинка, дівчи́нонька, дівчи́ненька. Грин. III. 388. Ой у полі криниченька, — орли воду п'ють, а вже ж мою да дівчинку до шлюбу ведуть. Чуб. Кохав козак дівчиноньку, як батько дитину. Мет. 78. мн. ч. не имѣетъ, а въ необходимыхъ случаяхъ употребляется мн. ч. отъ дівча: дівча́та (Cм. Дівча).
Дровово́з, -за, м. Работникъ на сахарномъ заводѣ, возящій дрова. Н. Вол. у.
Заскрипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Заскрипѣть. Заскрипіли ворітоньки, бо були заперті. Мет. 161.
Кроківка, -ки, ж. Ум. отъ кро́ква.
Назбіра́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Собраться. Багацько назбіралось того люду. Стор. МПр. 75.
Покошлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить. Хто це тобі так волоссячко покошлав? Харьк. у.
Приостанок, -нку, м. Конецъ, окончаніе. Що це він на приостанку росказував? Борз. у.
Упиняти, -няю, -єш, сов. в. упинити, -ню, -ниш, гл. Удерживать, удержать, останавливать, остановить. Хоч і ворота зачини, то не впиниш. Ном. № 2034. Господь злющу руку впинить і на суді оборонить. К. Псал. 90.
Утулити, -ся. Cм. утуляти, -ся.  
Нас спонсорують: