Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

очикнутися
очиншуватися
очистити
очиська
очиток
очиці
очищати
очищатися
очищення
очі
очікувати
очіпок
очко
очкове
очковий
очкувати
очкур
очкурник
очкурня
очмана
очманіти
очній
очортіти
очуватися
очужілий
очужіти
очуматися
очунювати
очутися
очутити
очутіти
очухатися
очухрати
очучати
очучатися
ошада
ошадіти
ошалапутити
ошалемоніти
ошалений
ошаліти
ошанування
ошанути
ошанутися
ошанцювати
ошанцюватися
ошара
ошарпанець
ошарпати
ошатний
ошатно
ошахрати
ошахрувати
ошварь
ошелест
ошемоніти
ошепулити
ошешелитися
ошибати
ошийник
ошийок
ошимок
ошкульно
ошмалити
ошмарувати
ошморгати
ошморгнути
ошморгувати
ошмульгати
ошпарити
ошпарювати
ошпетити
ошуканець
ошукання
ошукати
ошукач
ошукувати
ошукуватися
ошурка
ошуста
ощада
ощадити
ощадний
ощадність
ощадно
ощадок
ощажати
ощенитися
ощеп
ощепина
ощепити
ощіп
ощіпок
оюн
Будний, -а, -е. = буденний. Будного дня нема коли йти по горіхи. Камен. у.
Кашоварість, -рости, ж. Кашеварство. Да возьмемо, братця, по семеро молодців, а по восьмому, братця, за для кашоварости. Рудч. Чп. 83.  
Плестися, -туся, -те́шся, гл. 1) Плестись. Як густо сей личак плівся. 2) Заплетаться: Згадай мене, ненько, в суботу пізненько, як дівчата помиються й плетуться дрібненько. Грин. III. 559.
Повилуплювати, -люю, -єш, гл. 1) Вылущить (во множ.), отколоть (во множ.). 2) Вывести (о многихъ). Усі квочки повилуплювали курчат, а ся ні. 3) Выпучить (глаза). Чого ви всі на мене очі повилуплювали.
Помір I, мо́ру, м. Моръ, эпидемія. ЕЗ. V. 102. Помір в селі. О. 1861. XI. Св. 66.
Поперегачувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и перегатити, но во множествѣ.
Прощава, -ви, ж. Чернь, простой народъ. Угор.
Робити, -блю́, -биш, гл. 1) Дѣлать. Роби теє, що піп каже, а не роби того, що він робить. Ном. № 5157. 2) Работать Роби, небоже, то й Бог поможе. Ном. № 69. До спасівки мухи на пана роблять, а в спасівку на себе. Ном. № 482. Літо на зіму робить. Ном. № 556. Будемо жити, будемо робити, буде нам щастя річкою плити. Чуб. 3) Поступать. По правді роби, по правді й очі повилазять. Ном. № 3027. 4) своїм бо́гом робити. Дѣлать по своему. Не слуха, все своїм богом робить. 5) робити волю. Исполнять желаніе. 6) робити звістку. Подавать вѣсть. Янгол седить на камені та й нам звістку робить. Чуб. 7) хліб робити. Обрабатывать землю. Натальці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити. Котл. Н. П. 350. 8)плату. Платить. Одчиняйте хату та робіте плату. Грин. III. 128.
Роззлоститися, -щуся, -стишся, гл. Разозлиться, разсердиться. Гн. II. 32. Вони сі посварили і як сі дочка роззлостила те й ударила матір. Гн. II. 255.
Халамаідол, -ла, м. Брань. Ах ти халамаідол! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: