Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опарати
опарити
опарканити
опарканювати
опарканюватися
опарь
опарювати
опарюватися
опас
опасання
опасати
опасистий
опаска
опаскуджувати
опаскуджуватися
опасок
опасти
опасть
опасувати
опасуватися
опат
опатрати
опатський
опачина
опашки
опека
опекти
опентати
опеньгати
опеньгатися
опеньок
операч
оперед
оперезати
оперезатися
оперечитися
оперитися
оперіщити
опернатіти
опецок
опецькуватий
опецьок
опиватися
опилий
опилок
опинатися
опинитися
опинка
опириця
опирь I
опирь II
опиряка
опис
описати
описка
описковий
описовий
описувати
описуватися
опит
опитати
опитися
опитувати
опиус
опихати
опихатися
опияка
опівденний
опівдні
опівзати
опівзні
опівночі
опізнитися
опій
опійство
опіка
опікання
опікати
опікатися
опікун
опікунка
опір 1
опір 2
опірати I
опірати II
опіратися
опіром
опірці
опісля
опічок
опішілий
опішіти
опішний
опіяка
оплава
оплаканий
оплакати
оплакувати
оплатити
оплатки
оплать
оплачувати
оплачуватися
оплентати
опленути
оплеснути
оплести
оплета
оплетини
оплинути
оплін
опління
оплінь
опліт
оплітати
оплітатися
оплітка
опліч
опліччя
оплутати
Вурчати, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Кіт вурчить. Мнж. 145.
Догу́ркатися Cм. Догуркуватися.
Здрі́бна нар. Мелко. Оріт же, синки, а здовга нивки, а здрібна скибки. Гол. II. 17. Ум. здрібне́нька.
Налива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нали́тися, -ллюся, -ллєшся, гл. 1) Наливаться, налиться. 2) Наполняться, наполниться. 3) Напиваться, напиться (пьянымъ). Дай, Боже, гостя, то й наллюся. Чуб. І. 243. 4) Наливаться, налиться (о плодахъ и хлѣбѣ). Вже жита наливаються. О лицѣ: полнѣть. Личко наливається, як яблучко. Левиц. І. 58.
Повидноті нар. На разсвѣтѣ.
Псяр, -ра́, м. Псарь. Желех.
Теч, -чі, ж. 1) = теча. Дощ іде, у хаті теч буде. Зміев. у. 2) Жидкость. Возьмем тепер дві течі: одну густішу, а другу рідшу — молоко і воду. Дещо.
Тяга, -ги, ж. = вага 2. Іваньківські мужики з тягою їхали. Драг. 47.
Усеїдний, -а, -е. Всеядный. усеїдний тиждень. Сплошная недѣля, когда въ среду и пятницу не постятъ. О. 1862. IV 91. На всеїдній у неділю вона спарувалась. Шевч. 260.
Штик, -ка, м. Штыкъ. Од штика спину смика. Ном. № 976.
Нас спонсорують: