Виригати, -гаю, -єш, сов. в. виригати, -гаю, -єш, одн. в. виригнути, -гну, -неш, гл. Изрыгать, изрыгнуть.
Дже́ре́ло́, -ла, с. 1) Источникъ, родникъ. ключъ. У сей день роздзявились усі джерела в безодні і повідчинялись небесні хлябі. 2) Кипящая ключемъ вода, кипень. У горщику вгору джерело вискакує, як наче вода у криниці. 3) Жерло. Джерело гармати. 4) Кратеръ вулкана. Ум. Джере́льце.
Заже́рливість, -вости и пр = зажирливість и пр.
Канонірка, -ки, ж. Пуговица канонирскаго мундира.
Мурно-Ка́мінь, -ня, м. Встрѣчается въ пѣснѣ для обозначенія драгоцѣннаго камня въ перстнѣ. На тій ручці злотий перстень, на перстені мурно-камінь.
Осудити, -ся. Cм. осуджати, -ся.
Поперехоплювати, -люю, -єш, гл. Перехватить (во множествѣ).
Рахувати, -хую, гл.
1) Считать, разсчитывать, вычислять. Гроші рахувати. Рахувати сир, масло, то й вареників не їсти. Тернові очка звізди рахують.
2) Разсчитывать, взвѣшивать, обдумывать. Тут довго тяжко рахували. А козаки гляділи, у вічі вбачали, проміж себе рахували.
Рунтатися, -таюся, -єшся, гл. Тревожиться, безпокоиться. Так і хурман: аби коням добре, то й сидів би і не рунтався.
Удатний, -а, -е. 1) Способный. Чіпка до хазяйства такий удатний. На все вдатні — до любощів, до пісень.
2) Удачный.