Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цидрина
цизорик
цизром
цикавка
циконіти
цили
цилюрик
цимбал
цимбали
цимбалист
цимбриння
цимбрований
цина
цинамон
цинамоновий
цингакора
цинґель
циндра
циндрити
циндря
цинобра
циновий
цинтір
циприс
циранка
цирка
циркати
цирклювати
циркул
цирочка
цитати
цитрина
цитринка
цитриновий
цитувати
цить
цифра
цифрувати
цихвирувати
цихвіра
цицак
цицечка
циціаька
цицовий
цицуля
цицуня
цицька
цицьката
цицьковий
циця
цицятий
ці
ціба
цібе
ціва
цівати
цівка
цівкати
цівкун
цівуватий
цід
цідивко
цідилка
цідилко
цідило
цідилок
цідити
цідитися
цідіння
цідула
ціжби
цізю
цізю-на
цік!
цікавий
цікавити
цікавитися
цікавість
цікаво
ціле
цілець
цілечкий
цілий
цілик
цілина
цілинний
цілитель
цілити 1
цілити 2
цілитися
цілиця
ціліндра
ціліненький
цілісінький
цілість
ціліський
цілка
цілкий
цілковий I
цілковий II
цілком
цілник
цілоденне
цілоденний
цілорічний
цілосвітній
цілування
цілувати
цілуватися
цілух
цілушка
цілцем
ціль
цільба
цільник
цільно
цілювати
цілюрник
цілючий
ціляти
Блювотина, -ни, ж. = Блюваки.
Відтак нар. Потомъ, затѣмъ. Треба привітати, відтак його до хатоньки миленько просити. Гол. ІІІ. 464. Треба Богу ся помолити, відтак на войну йти. Гол. І. 11.
Деся́тничок, -чка, м. 1) Ум. отъ десятник. 2) Монета въ 10 коп. А сіртук у бідолахи.... — кожний ґудзик иначий.... той як десятничок завбільшки, а другий більш гривні. Св. Л. 168. Рудан. І. 81.
Лем сз. 1) Но. Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста. Гол. IV. 522. 2) Лишь только. Гол. І. Вступленіе, 725. 3) Какъ вставка въ рѣчь: вотъ, вѣдь, же.
Поцвілий, -а, -е. Заплѣснѣвѣлый.
Роспалювати, -люю, -єш, сов. в. роспали́ти, -лю, -лиш, гл. 1) Разжигать, разжечь. Роспалити люльку. Кв. Своє серце распаливши.... Чуб. III. 21. Мене розбой распалив: хоть би батька, то б убив. Чуб. V. 741. 2) Растопить (печь), развести (огонь). Вона в печі роспалила. МВ. ІІ. 25. Наймит роспалив багаття. Левиц. Пов. 109.
Трипутник, -ка, м. Раст. Plantago avenaria W. К. Анн. 258.
Хапком нар. Наскоро, на скорую руку, поспѣшно. Так хапком зробив куріня, та й не до ладу. Канев. у. Посідали на вози хапком та мерщій їхати, щоб завидна дома бути. Полт.
Хиренний, -а, -е. = хирний. Вередує, як той панич... І де взялось таке хиренне? Все село проклятого не нагодує, а він собі гуляв, п'є. Шевч. 562.
Чемесити, -шу, -сиш, гл. Давить, выдавливать, топтать. Угор.
Нас спонсорують: