Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цвічений
цвічення
цвічити
цвоняк
цвонястий
цв'ягнути
цв'якати
цвях
цвяхований
цвяхувати
цвяшкований
цвяшок
це
цебенити I
цебенити II
цебер
цеберка
цебрик
цебрина
цебриця
цебрувати
цегелля
цегельний
цегельник
цегельників
цегельницький
цегельня
цегея
цегла
цеглина
цегловий
цегляний
цеглястий
цегольня
цедрина
цедулка
цей
цекотати
цендибор
цензор
цензорувати
цензура
цент
центаврія
центовий
центро
центротяжний
центурія
ценцерія
цень
цепати
цера
церата
цереґлювати
церемонитися
церемонія
церква
церківка
церківник
церківця
церковний
церькати
цес
цесарець
цех
цеха
цехлити
цехмистер
цехмистриха
цеховий
цеховик
цешка
цєпати
цєп'є
ци
ци!
циб
циб!
циба
цибань
цибатень
цибати
цибатий
цибилатий
цибка
цибнути
цибок
цибулин
цибулина
цибулиння
цибулиця
цибулька
цибульний
цибульовище
цибуля
цибуляний
цибулянка
цибух
цивільний
циган
циганенко
циганити
циганиха
циганія
циганка
циганочок
циганство
циганський
цигануватий
циганча
циганчик
циганчук
циганщина
циганя
цигара
цигарка
цигарковий
цигарник
цигарпара
цигикати
Блювотина, -ни, ж. = Блюваки.
Відтак нар. Потомъ, затѣмъ. Треба привітати, відтак його до хатоньки миленько просити. Гол. ІІІ. 464. Треба Богу ся помолити, відтак на войну йти. Гол. І. 11.
Деся́тничок, -чка, м. 1) Ум. отъ десятник. 2) Монета въ 10 коп. А сіртук у бідолахи.... — кожний ґудзик иначий.... той як десятничок завбільшки, а другий більш гривні. Св. Л. 168. Рудан. І. 81.
Лем сз. 1) Но. Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста. Гол. IV. 522. 2) Лишь только. Гол. І. Вступленіе, 725. 3) Какъ вставка въ рѣчь: вотъ, вѣдь, же.
Поцвілий, -а, -е. Заплѣснѣвѣлый.
Роспалювати, -люю, -єш, сов. в. роспали́ти, -лю, -лиш, гл. 1) Разжигать, разжечь. Роспалити люльку. Кв. Своє серце распаливши.... Чуб. III. 21. Мене розбой распалив: хоть би батька, то б убив. Чуб. V. 741. 2) Растопить (печь), развести (огонь). Вона в печі роспалила. МВ. ІІ. 25. Наймит роспалив багаття. Левиц. Пов. 109.
Трипутник, -ка, м. Раст. Plantago avenaria W. К. Анн. 258.
Хапком нар. Наскоро, на скорую руку, поспѣшно. Так хапком зробив куріня, та й не до ладу. Канев. у. Посідали на вози хапком та мерщій їхати, щоб завидна дома бути. Полт.
Хиренний, -а, -е. = хирний. Вередує, як той панич... І де взялось таке хиренне? Все село проклятого не нагодує, а він собі гуляв, п'є. Шевч. 562.
Чемесити, -шу, -сиш, гл. Давить, выдавливать, топтать. Угор.
Нас спонсорують: