Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

читати
читач
читець
чич
чичва
чичекати
чичерчик
чичирк
чичиркнути
чичка
чичмаря
чичморіти
чишка
чівка
чілка
чільний
чільце
чімируха
чімка
чімкати
чімхати
чіп I
чіп II
чіпа
чіпати
чіпатися
чіпець
чіпє
чіпкий
чіпко
чіпляти
чіплятися
чіпнарь
чіпок
чіпочок
чіпчик
чірєний
чірівний
чірхавий
чірхатися
чістрити
чіт
чітуватися
чітура
чіхратий
чіхратися
чічечка
чічка
чічкатий
чічник
чїрка
чкатися
чке-чке-чкоу!
чколити
чкурити
чкурнути
чля
чмакати
чмалений
чмана
чманіти
чмара
чмелений
чмелик
чмель
чмига
чмирь
чмих I
чмих II
чмихання
чмихати
чмихнути
чміль
чмовх
чмовхальниця
чмовхати
чмовхачка
чмок
чмола
чморкати
чморкнути
чмурь
чмут
чмутник
чмутовитий
чмутовиха
чмутувати
чо
чобан
чобаник
чобіт
чобіток
чоботаренко
чоботариха
чоботарь
чоботець
чоботина
чоботище
чоботонько
чоботоробець
чоботя
човг
човгання
човгати
човгатися
човен
човенце
човник
човниченько
човничок
човно
човновий
човпти
човптися
чого
чогокати
чогось
чок
чокалка
чоко
Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. Дума. До булаті треба голови. Посл. 2) = кийок. Грин. III. 667. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Рудч. Ск. І. 21. Ум. Булавка. Ном. № 3944. Булавочка. Чуб. V. 1086.
Бутик, -ка, м. Ум. отъ бут.
Вихолодити, -ся. Cм. вихолоджувати, -ся.
Грудо́к, -дка́, м. Ум. отъ груд.
Досми́кування, -ня, с. Додергиваніе.
Надірва́ти, -ся. Cм. надривати, -ся.
Повдовольнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Удовлетвориться (о многихъ).
Примірятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. примірятися, -рюся, -ришся, гл. 1) Примѣряться, примѣриться. 2) Прицѣливаться, прицѣлиться. Без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилав. Ой ще козак не примірився, а татарин ік лихій матері з коня покотився. АД. І. 170. 3) Прилагаться, приложиться какъ разъ какъ слѣдуетъ. Так уже воно приміряється, як горбатий до стіни. Ном. № 13079.
Птичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ птиця. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 48.
Ста-півтора, числ. = Півтораста. Чоловікові тому було год сто або ста-півтора. Харьк.
Нас спонсорують: