Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

чосник
чотирдесять
чотиренко
чотиречка
чотирі
чотиріста
чотирка
чотирнадцятеро
чотирнадцятий
чотирнадцятка
чотирнадцять
чотирниця
чотирогранястий
чотирьохскладовий
чотки
чохла
чохлатий
чохлиця
чрести
чтері
чтець
чтирі
чтити
чтитися
чу!
чуб
чубаєчка
чубайка
чубак
чубанина
чубатий
чубатник
чубашечка
чубашка
чубелів
чуберка
чубик
чубити
чубитися
чубица
чубко
чубогрійка
чубок
чуботрус
чубрик
чубрикатися
чубрій
чубук
чубчик
чувак
чувал
чувати
чуватися
чуга
чугаїна
чугай
чуганя
чугар
чуд
чудак
чудан
чудар
чударний
чудасія
чудачка
чуденний
чудернастий
чудерний
чудерство
чудесний
чудитися
чудний
чудно
чуднота
чудняй
чудо
чудовий
чудовисько
чудовний
чудовно
чудово
чудородія
чудородний
чудотвор
чудотворець
чудотворний
чудотворник
чудувати
чудуватися
чужанина
чужаниця
чужатися
чужениця
чужий
чужина
чужинець
чужинка
чужинонька
чужиня
чужісінький
чужоварник
чужовірний
чужовірство
чужоземець
чужоземний
чужоземський
чужоземщина
чужоложити
чужоложство
чужомовній
чужосілець
чужосільський
чужосторон
чужосторонець
чужосторонній
чуйко
чуйний
чуйність
чуйно
чук
Гука́ння, -ня, с. Крикъ, окликаніе, зовъ.
Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.
Закордо́нний, -а, -е. Заграничный.
Коська, -ки, ж. дѣтск. = кося.
Лу́пання, -ня, с. Миганіе (хлопаніе глазами).
Нала́пати, -ся. Cм. налапувати, -ся.
Повалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Повалить. Ой там на долині жуки бабу повалили. Чуб. V. 1128. 2) Повалить, пойти массами. Повалили гайдамаки, аж стогне діброва. Шевч. 157.
Покмітливий, -а, -е. Замѣтливый, примѣтливый. Добре тому вчиться грамоти, в кого покмітлива голова. Канев. у.
Помазувати, -зую, -єш, сов. в. помазати, -жу, -жеш, гл. Помазывать, помазать, намазывать, намазать. Тільки по губах помазав. Ном. Як помазав спину, аж шкура одстала. Чуб. V. 406. 2) Помазывать, помазать муромъ. Се я царя помазав на Сіоні. К. Псал. 3) Только сов. в. Запачкать. Чуб. V. 522. Ой обстели, мила, голубонько сива, китайкою двір, ой щоб не помазать дорогих сап'янців, золотих підків. Мет. 68.
Субота, -ти, ж. Суббота. Субота не робота: помий та помаж та і спати ляж. посл. ум. субі́тка, субі́точка, суботонька.
Нас спонсорують: