Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

чижмар
чижми
чий
чик I
чик II
чика
чикавка
чикало
чикати
чикач
чикилдиха
чики-чики
чикір
чикнути
чиколодок
чиколоток
чикулівка
чим
чималий
чимало
чимбарка
чимбарь
чимбір
чимбрас
чимерка
чимисувати
чимсати
чимчикувати
чин
чина
чинарка
чинарчина
чинбарити
чинбариха
чинбарня
чинбарство
чинбарський
чинбарь
чинбурка
чингал
чиндокора
чиненник
чини
чинити
чинитися
чинка
чинки
чиноватий
чиноватний
чиновать
чинч
чинчериї
чинчикувати
чинш
чиншій
чиншовий
чиншовик
чиншуватися
чиньба
чинянка
чиняти I
чиняти II
чипавка
чипуга
чир
чиранка
чирва
чирвовий
чиргикати
чиренка
чирка
чиркот
чиркун
чирун
чирус
чирч
чирчак
чиря
чиряк
чирякуватий
чирянка
чирячка
численний
численність
численно
числити
числитися
число
чисниця
чистак
чисташ
чистенина
чистець
чистий
чистик
чистилище
чистило
чистина
чистити
чиститися
чистісінький
чистісінько
чистість
чистник
чистняк
чисто
чистобреха
чистобрьоха
чистовід
чистоплодний
чистополина
чистота
чистюк
чистюнький
чистюх
чистючка
читавий
читака
читальник
читання
Безпереч, нар. Безпрестанно, постоянно. Блискавка безпереч усю ніч. Я безпереч сижу дома. Лебед. у. 2) Безпрекословно. Галиц.
Відсотувати, -тую, -єш, сов. в. відсотати, -таю, -єш, гл. Разматывать, размотать (нитки).
За́ріб, -робу, м. см. зарібок.
Ми́шачий, -а, -е. 1) Мышиный. 2) — огонь. Фосфорическій свѣтъ гнилого дерева. Конотоп. у.
Оклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. оклони́ти, -ню́, -ниш, гл. Осѣнять, осѣнить. Ті ж іх тричі оклонивши вкупі образами, обливалися обоє гіркими сльозами. Мкр. Н. 25.
Свистіння, -ня, с. Свистаніе, свистъ. Крик, свистіння й тупотіння лилося.... з того краю. Левиц. Пов. 139.
Судній, -я, -є., судний, -а, -е. 1) Судебный, къ суду относящійся, судный. Чи сходилась де у сельці між миром судня рада — діди, замісь, щоб укладати громаді суд, росказували, звідки почалось козацтво. К. ЧР. 194. 2)день. а) День страшнато суда. Одрадніще буде Содомові та Гоморі суднього дня, ніж городові тому. Єв. Мр. VI. 11. б) Праздникъ у евреевъ. Тоді був у жидів судний день. Драг. 58. 3)де́шка. Та доска, подъ которую человѣкъ ложится до дня страшнаго суда, т. е. — гробовая доска; поэтому, до судньої дошки — до смерти. Пам'ятатимеш до нових віників і до судної дошки, покуль пороху на очі насиплють. Ном. № 3645.
Таністра, -ри, ж. Ранецъ. Гн. II. 50.
Улягтися Cм. улягатися.
Шмиткий, -а́, -е́ Проворный, ловкій. Вх. Лем. 485.
Нас спонсорують: