Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

чолак
чолатий
чолко
чолкувати
чоло
чоловий
чоловік
чоловіколюбець
чоловіколюбство
чоловіцький
чоловіченько
чоловічество
чоловічий
чоловічина
чоловічок
чолов'яга
чоломкання
чоломкатися
чолопок
чолпа
чом
чомусь
чомхати
чоник
чонок
чоп
чопатий
чопень
чопець
чопити
чопове
чоповий
чопок
чопочок
чорен
чорна
чорненечкий
чорний
чорнити
чорниця
чорниш
чорнісінький
чорнісінько
чорність
чорніти
чорно
чорнобил
чорнобильник
чорнобіл
чорнобілий
чорнобрив
чорнобривець
чорнобривка
чорнобров
чорноволосий
чорноволотка
чорноголовець
чорноголовий
чорноголовка
чорногривий
чорногрудка
чорногуз
чорноземля
чорноземний
чорнозілля
чорноклен
чорнокленовий
чорнокленок
чорноклина
чорнокнижник
чорнокнижництво
чорнокнижній
чорнокорінь
чорнокосий
чорнокрилець
чорнокрилий
чорнолоз
чорноморець
чорноморка
чорноморський
чорноокий
чорнопірка
чорноризка
чорнороб
чорноротий
чорноталь
чорнотроп
чорноус
чорноусий
чорнохлібний
чорнуха
чорнушка
чорнюха
чорнява
чорнявий
чорнявка
чороліс
чорпіта
чорт
чортаника
чортеня
чортик
чортисько
чортиха
чортиця
чортище
чортів
чортівня
чортіянів
чортовиння
чорток
чортокрап
чортополох
чортопхайка
чортя
чортяк
чортяка
чортяцтво
чортячий
чос
Бурмоситися, -шуся, -сишся, гл. Дуться, показывать недовольство. Желех.
Відомісінький, -а, -е. Совершенно, вполнѣ извѣстный. Там мені й стежечка знакомісінькі, хати усі відомісінькі. МВ. (О. 1862. І. 73).
Каганець, -нця, м. 1) Плошка, ночникъ. Вас. 182, 196. Гляне, посвічуючи по глибці каганцем. К. ЧР. 394. Дріжить, ізігнувшись над каганцем, лічить гроші. Шевч. 135. Живе, як каганець без лою. Посл. 2) Переносно: искры мелькающія въ глазахъ послѣ удара. Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. Ном. № 3982. 3) Полка ружейная. Шух. І. 229. 4) Изоляторъ на телеграфѣ. Желех. 5) Шуточно: рюмка. «Давай по чарці нам скоріш!» Я добрий каганець підправив та сам і випив наперед. Алв. 54. 6) Вообще углубленіе или гнѣздо, въ которое вставляется шипъ, пятка столба и пр. Напр., въ глухомъ концѣ воротъ то гнѣздо, въ которомъ вращается нижній конецъ воротнаго столбика; въ дверяхъ въ него входить шипъ дверной пяты; въ снарядѣ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (Cм. верклюг) въ немъ ходить пятка столба. Шух. І. 87, 93, 187. 7) Въ устроенной для ловли звѣрей ямѣ (Cм. за́падниця) послѣднюю покрываетъ досчатая крышка, вращающаяся на валу, приходящемся посредин крышки; углубленія въ бокахъ ямы, въ которыя вставлены концы этого вала, также называются каганця́ми. Шух. I. 235. 8) Въ ручной мельницѣ въ верхнемъ жерновѣ углубленіе, въ которое входить шесть, двигающій жернова. Cм. жорна. Шух. I. 146. Ум. каганчик. Каганчик стоїть... на віконці. К. ЧР. 393.
Крепацтво, -ва, с. Крѣпостное состояніе. Такий то виходився хороший, моторний, і не пізнати йот, що в гіркому крепацтві зріс. МВ. І. 37.
Куві и кувік, меж., выражающее визгъ поросенка.
Лу́да, -ди, ж. Бѣльмо? Роспадеться луда на очах ваших неситих; побачите славу, живу славу дідів своїх. Шевч. 215.
Мо́мрати, -раю, -єш, гл. = мимрити. Вх. Уг. 252.
Полив'яний, -а, -е. Глазированный, муравленный. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок. Котл. Ен. І. 18. Се ще тютя з полив'яним, носом. Ном. № 2887.
Порозчавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Чинч, -чу и пр = чинш и пр. Давала чинчу до двора ковбас десятків з три латину. Котл. Ен. IV. 43.
Нас спонсорують: