Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

чолак
чолатий
чолко
чолкувати
чоло
чоловий
чоловік
чоловіколюбець
чоловіколюбство
чоловіцький
чоловіченько
чоловічество
чоловічий
чоловічина
чоловічок
чолов'яга
чоломкання
чоломкатися
чолопок
чолпа
чом
чомусь
чомхати
чоник
чонок
чоп
чопатий
чопень
чопець
чопити
чопове
чоповий
чопок
чопочок
чорен
чорна
чорненечкий
чорний
чорнити
чорниця
чорниш
чорнісінький
чорнісінько
чорність
чорніти
чорно
чорнобил
чорнобильник
чорнобіл
чорнобілий
чорнобрив
чорнобривець
чорнобривка
чорнобров
чорноволосий
чорноволотка
чорноголовець
чорноголовий
чорноголовка
чорногривий
чорногрудка
чорногуз
чорноземля
чорноземний
чорнозілля
чорноклен
чорнокленовий
чорнокленок
чорноклина
чорнокнижник
чорнокнижництво
чорнокнижній
чорнокорінь
чорнокосий
чорнокрилець
чорнокрилий
чорнолоз
чорноморець
чорноморка
чорноморський
чорноокий
чорнопірка
чорноризка
чорнороб
чорноротий
чорноталь
чорнотроп
чорноус
чорноусий
чорнохлібний
чорнуха
чорнушка
чорнюха
чорнява
чорнявий
чорнявка
чороліс
чорпіта
чорт
чортаника
чортеня
чортик
чортисько
чортиха
чортиця
чортище
чортів
чортівня
чортіянів
чортовиння
чорток
чортокрап
чортополох
чортопхайка
чортя
чортяк
чортяка
чортяцтво
чортячий
чос
Вибійчаний, -а, -е. Изъ набивной ткани. Сорочка на йому чорна, штани вибійчані. Мир. ХРВ. 11.
Жа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Жарить, печь, жечь. Жарять в печах. Хата, 188. Як піднялось сонечко, що то вже жарило. Кв. 305. 2) Быстро бѣжать. Як же він прудко жаре на гнідому. 3) Сильно бить, сѣчь. Давай діда жарити поліном. Рудч. Ск. II. 184.
Забенкетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запировать.
Оковитка, -ки, ж. = оковита. Ум. окови́точка.
Памолоток, -тку, м. Цвѣтная метелка, цвѣторастеніе въ видѣ метелки, panicula.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі. Г. Барв. 273.
Постаростувати, -ту́ю, -єш, гл. Побыть старостою.
Усподі нар. 1) На днѣ. 2) На низу. Всі всподі — не на версі. Ном. № 1047.
Хлипи, -пів, м. мн. Всхлипыванія, слезы. Увірилась йому своїми хлипами.
Чалапати, -паю, -єш, гл. 1) Шлепать по грязи. Желех. 2) Бѣжать рысью. Вх. Зн. 79.
Нас спонсорують: