Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жалісли́вий И Жа́лісний 2, -а, -е. 1) Сострадательный, сердобольный. Матусенька жаліслива добре пестувала мене. Кв. 159. Оком жалісним на них дивитись стали. К. Псалт. 247. 2) Жалобный, грустный. Жалісливі пісні. КС. 1882. X. 185. 3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть. Чуб. ІІІ. 374.
Ласько, -ка, м. = ласун.
Ма́сниця, -ці, ж. Масленица. Камен. у. Почекайте, вареники, прийде на вас масниця! Чуб. І. 265. Ум. масничка.
Нуждений, -а, -е. 1) Крайне нуждающійся. 2) Плохой, жалкій. Коли на тім нужденім полі забачуся в щасливій долі? Грин. III. 632. 3) Измученный. Розважає душу вбогу, нуждене серденько. К. Дз. 130.
Послабувати, -бу́ю, -єш, гл. Поболѣть.
Похрякати, -каю, -єш, гл. Захаркать.
Самостій, -то́ю, м. Раст. Ranunculus aquatilis. Вх. Пч. II. 35.
Хватальний, -ного, м. Шутливая передѣлка слова «квартальный» (надзиратель). А тут вже й хватальний вийшов бач провадить мене до сібірки. О. 1862. І. 42.
Цегельний, -а, -е. Относящійся, принадлежащій кирпичному заводу.
Широкончик, -ка, м. Родъ горошка. Сим. 130.