Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабівщи́на, -ни, ж. = Баби́зна. Волч. у.
Дворя́нський, -а, -е. Дворянскій. Я дворянського роду у не ходила боса зроду. Чуб. V. 1074.
Машталі́р, -ра, м. Конюхъ; кучеръ.
Окручувати, -чую, -єш, сов. в. окрути́ти, -чу, -тиш, одн. в. окрутну́ти, -ну, -не́ш, гл. = обкручувати, обкрутити, обкрутнути.
Плямити, -млю, -миш, гл. Пятнать, пятнить.
Помістниця, -ці, ж. 1) Доска на днѣ воза. 2) Половица.
Стрибайчик, -ка, м. Прыгунъ. Эпитетъ зайца. Вх. Пч. II. 6. Ум. стрибайчичок.
Суговора, -ри, ж. Разговоръ. Одпровожали її хто сміхом, хто кивом, суговорою, а хто дивом щирим. МВ. (О. 1862. I. 99). Ум. суговірка.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Чуб. V. 1091. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они! Котл. Н. П. 363.
Хабарь, -ря, м. Взятка. Визвольте мене, бо з голоду пропаду, або буду хабарі брати. Св. Л. 319. Тілько грошики лупили і одбірали хабарі. Котл. Кн. Ум. хабарик.